Рок з молоком #26. The Пудінг

Як відомо, пудинг – це дивовижна страва з різних інгредієнтів, що може бути солодкою, солоною – та яким завгодно! Молода група грає з легкістю і витонченістю, не обмежуючи себе якимось певним стилем. Хоча, якраз це легко пояснити, оскільки музиканти підібралися досить досвідчені і розумні, що грають не один рік. Але ніхто не розкаже краще про The Пудінг, аніж його лідер Станіслав Юрченко. Музикант розповів: з чого починався шлях гурту, на яких майданчиках краще виступати, про підготовку нових пісень та кліпів і ще багато чого іншого.

Розкажіть: де, коли і як «приготувався» Пудінг?

Після розвалу черкаської групи БігБен декілька уламків цієї башти закинуло до Києва. Тобто, саме у Києві вона і розвалилася. Саме з цього уламка – тобто з мене – й спікся Пудінг. До речі, це вже другий склад Пудінга. Так би мовити – перепекли.

А те, що грали в БігБені кардинально відрізняється від музики нинішнього гурту?

Ні. Тому що пісні як писав я, так і продовжую їх писати. Дещо змінилась сама подача музичного матеріалу – музиканти все ж такі інші...

Ну, а кому належить ідея назви? Які варіанти ще були?

Розумієш: я вважаю, що назва групи повинна бути короткою – максимум три склади – не потребувати перекладу щонайменше з трьох мов (українська, російська та англійська), та мати якийсь сенс. До того ж хотілось, щоб була якась аналогія з Англією – ми, всеж таки, здебільшого граємо британську музику. Варіантів вже не пам’ятаю, а «Пудінг» прижився. Ну ідея (скромно зашарівся та опустив очі) була моя:)

Як ви ставитеся до того, що будь-якому колективу часто прагнуть приклеїти ярлик з назвою стилю? У той час як музичні напрямки дещо втратили свої чіткі рамки. Як Ви самі називаєте свою музику, в якому жанрі творите?

От саме із ярликом стилю важкувато буде. Граємо блюз, рок-н-ролл, біт, хард, ліричні балади – все, що заманеться. Я вважаю, що треба грати все, що захочеться написати. Не хочеться себе обмежувати якимось стилем. Тому й назва така – Пудінг.

На вашій сторінці в соціальній мережі написано: «группа не гонится за модой, а хочет сделать модой то, что делает». А важко це робити у країні, де неформату багато медіа-структур жахаються, як невідомо чого?

Хіба ми – неформат? Не згоден. Зараз, скоріше, ми неформат на рок-сцені, де більшість груп грає важку, немелодійну та жорстку музику, в якій головний важіль – це ритм та акустичний тиск. А ми намагаємось грати саме Музику. Пісні, в яких можна розібрати і зрозуміти тексти, яким я приділяю дуже велике значення.

А коли вже почнете знімати кліпи?

Плануємо на кінець серпня-початок вересня. Пропозиції та ідеї вже є.

Це буде відео на пісню «Пий каву»?

Можливо, ні. «Пий каву» - це взагалі фестивальна пісня. Я написав її за півтори години, готуючись до фестивалю «Цвіт Папороті» у Коломиї. Це більше жарт, ніж серйозна пісня. Я дуже дивувався, що вона подобається всім (чи майже всім). Є багато інших пісень, які навіть кращі.

Але, як би там не було, після цієї композиції про гурт і заговорили, якщо не помиляюся. Але «Пий каву» це одна з небагатьох «студійок». Чи не пора видати б якийсь уже реліз?

Треба-треба. Вже й сам відчуваю. Постійно щось заважало. Були вже готові БігБеном – «землетрус» все зруйнував. Поки набрав новий склад (вже «Пудінговий»), поки розігрались, розігрілись, вже почало щось виходити – знову не вийшло. Щоправда, новий склад набагато серйозніший. До речі, наш гітарист, Олександр Азєєв, нещодавно на фестивалі «Молода Галичина», куди ми їздили обігратись, обкататись та познайомитись поближче (хоча граємо разом вже майже півроку), але це був наш перший спільний фест, став найкращим гітаристом з усіх груп, та отримав плазмовий телевізор з рук Серго Чантурії. Було дуже приємно:)

Взагалі, як вважаєте, коли саме час для колективу випускати платівку? Як приходить розуміння того, що «вже пора»?

По-перше, потрібна необхідна кількість якісного матеріалу. Саме Якісного. І він повинен бути обіграний. А розуміння приходить саме. Це важко пояснити.

У вас в репертуарі кілька гарних та якісних каверів (Kiss me, Come together, Venus). Коли буде альбом, будете включати ці треки до нього?

Кавери граємо тільки на концертах. Головне, це все ж авторський матеріал. Вся увага – на власні пісні.

Як би ви самі описали: про що ваша музика і для кого?

Можна сказати, що наша музика для всіх: для піонерів і для пенсіонерів. Немає цільової аудиторії. Точніше, наша цільова аудиторія – всі, хто любить хорошу музику.

Не планується щось з розряду записів з іншими групами? З ким би були не проти зіграти «джем-сейшн»?:)

Плануємо запис з Полом Маккартні. А джем-сейшн зіграли би із Брайаном Меєм та Deep Purple... А якщо серйозно, то зіграли би із львівськими FireJam, з якими познайомились на «Бульбі». Колись планував записатися разом із ТІКом – це мої друзі. Може, так і зробимо.

Ви грали цього річ на фестивалі «Тарас Бульба». Як вам атмосфера виступу? Що для вашого гурту дав фест?

На «Тараса Бульбу» пройшли несподівано. Взагалі не сподівались. В нас вийшло два фести за тиждень: «Молода Галичина» у Новояворівську, потім два дні відпочинку у Києві – і знову в поїзд, і на Дубно. Фест дав нам барабанщика. Його в нас просто не було. Шукали, але – ніяк. А тут фести один за одним. Ми запросили допомогти нам нашого товариша з іншої групи. Він згодився, ми швидко напрацювали програму та поїхали. Йому так сподобалось з нами грати, та взагалі з нами сподобалось, що він вирішив залишитися. А ось атмосфера не сподобалась. Відчували себе неформатом. Не наш фест…

Загалом, для вас краще виступати на великих майданчиках, чи The Пудінг це більш клубна формація?

Великі майданчики – багато людей, але вони найчастіше тебе не слухають. Там важливіша енергетика, взаємодія між музикантами та публікою. Якщо виходить поєднатися – це такий кайф! Як вийти у Всесвіт. Але клуби, особливо невеликі – це душевний контакт. І люди прийшли заради тебе, щоб послухати і зрозуміти, що ти хочеш їм донести. Повинно бути і те і те. Нам усюди добре.

Можете назвати виступ, який запам’ятався найбільше, якісь веселі моменти? На якому б заході хотіли зіграти?

Взагалі, виступи дуже швидко забуваються. Емоційний виплеск. Якщо згадувати…  Запам'ятався концерт у підпільному казино. Саме так. Нас декілька разів запрошували грати у підпільне казино на розіграші досить великих сум. Створювати атмосферу. До речі, непогано платили. Наша тодішня вокалістка (з якою вже розпрощалися) дуже не хотіла там виступати. По-перше, виступи вночі (о першій ночі початок), по-друге – боялася, що її якийсь олігарх вкраде. Отже, сьогодні в нас виступ – вона дзвонить і каже: «Мене не буде, категорично, хлопець не відпускає, батьки двері замкнули, ліфт не працює і взагалі не хочу». Що робити? Грати треба тільки інструментал і кавери. Добре, що Стас (тобто я), ще з дитинства знає тексти усіх цих пісень і доволі довго співав ще в своєму першому гурті. Прийшли, підключилися, заграли. Я собі тихенько поспівав, все вийшло чудово. Навіть сказали, що в мене краще вийшло. А більш за все запам'ятався виступ із камерним оркестром. Це було з БігБеном. Хочеться зробити таке ж саме дійство і з Пудінгом.

Як ви ставитеся до сучасних українських колективів, кого вважаєте дійсно цікавими, командами з великим майбутнім?

Ми дуже добре ставимось до такої команди як The Пудінг. Вони дуже цікаві, в них велике майбутнє:)

Учасники The Пудінг окрім самого гурту чим ще займаються?

Намагаємось займатися музикою. Виходить не завжди. Тому доводиться підробляти на стороні. Гітарист Олександр та я працюємо в боулінг-клубі, вокалістка Альона – ведуча в нічному клубі, барабанщик Євген має власну репетиційну базу та студію. Якось зводимо кінці з кінцями.

Отож, ваші плани на кінець літа та осінь?

Плани поки дуже скромні. Нам треба зігратися та відновити повноцінну програму, паралельно будемо готувати пісні до запису. З осені почнемо активно концертувати.

Кілька «пудингових» слів читачам:

Кожен, хто завітає до нас – обов’язково отримає свій шматок Пудінга.