Kube: «Люди ходять менше на концерти, тому що через повсякденні проблеми їм просто не до того»

Приємно, коли українська музика звучить на теренах не лише нашої країни. Одні з тих, хто несе нашу культуру в маси – це гурт KUBE. Цей інтернаціональний гурт, який  створили Назар Мотрович (Україна) та Іван Веліксар (Росія) грає якісну рок-музику, співає італійською та українською мовами. Їх пісні стали відомими на вітчизняному просторі. І ось прийшов час і нам поспілкуватися з музикантами. Отже, спеціально з Італії, інтерв’ю з учасниками гурту KUBE.

Вітаю! Розкажіть, будь ласка, як виник гурт KUBE?

Привіт.  Гурт KUBE виник в Італіії, в місті Фано, що на адріатичному побережжі, в 2009 році. Заснований вихідцем з чернівецької області Назаром Мотровичем (голос, гітара, клавіші, слова та музика) та вихідцем з Волгограду – Іваном Веліксарем (бас). В 2011-му сформувався теперішній склад з Алессандро Маццолі (барабани) та Едоардо Джілі (голос).

Чим ви займалися до того, як зігратися у теперішньому колективі?

Назар до приїзду в Італію грав в чернівецькій команді «Шторм» (досить відомий в області гурт був у 2003-2004 роках). В 2005 поїхав на навчання до Італії і там залишився. В 2006 заснував першу команду в Італії – «Gagarin Space», яка проіснувала до 2008 року. Іван до приїзду в Італію професійно займався греблею на байдарці. Алессандро (барабанщик) професійний музикант, з 14 років переграв в 10 групах італійських (зараз йому 24). Едоардо – студент, йому тільки 19, але він вже признаний як один з найобдарованіших голосів центральної Італії!

Як вийшло так, що інтернаціональна група з Італії співає пісні українською?:) 

Назар та Едоардо: Перші записи (2009 року) були українською, та і публіка була більш емігранти (росіяни, українці, молдовани). Потім в 2011 записали ЕР на двох мовах, запросили в гурт вокаліста італійця і почали завойовувати ще й італійську публіку. Зараз всі пісні співаємо удвох.

За час існування гурту ви записали, якщо не помиляюся, 1 альбом та ЕР. Багато пісень стали відомими в Україні («Лібідо», «Лечу до тебе», «Між зірок» та ін..) А як вас сприймають в Італії? Хто приходить найчастіше на ваші виступи?

Зараз основна наша публіка це італійці, але є і діаспора українська… Концертна програма 80% - італійською, 20% - українською.

Яка географія ваших виступів? І де б найбільше хотіли зіграти (місто, клуб, фестиваль тощо)?

В основному це північна та центральна Італія. Звичайно, хочемо в тур по Україні та Росії. Ми над цим працюємо, та чекаємо на пропозиції!:)

Багато пісень  існують у двох варіантах: україно- та італомовному. А який варіант є початковим? Якою мовою писати легше?

Назар: Писати однаково як на італійській та і на українській (за 7 років італійська стала, як рідна).

Скоро з’явиться новий кліп. Розкажіть, що це буде за відео, де його можна буде побачити, як проходив процес зйомок?

Недавно закінчили монтаж нового відео на пісню «Angeli» («Ангели»). Процес проходив не без труднощів (потім побачите – чому:)), але результатом дуже задоволені. Пояснимо одну річ – Назар та Іван являються також в своєму роді продюсерами всіх пісень, все, що стосується запису та виробництва відео, проходить через їхні руки. Це така нова концепція автопродакшну.

Також в цьому відео ви побачите і почуєте концепцію двох основних вокалів Едо та Назара… Такий собі новітній «Бітлз»…

Відео вийде на деяких італійських та українських каналах, один з яких A-ONE,  також на всіх основних сторінках гурту (див. посилання в РОК.енциклопедії).

Скажіть, на скільки публіка в Італії відрізняється, наприклад, від української чи російської?

Я вважаю, що досить відрізняється. Нажаль, в наших країнах (Україна, Росія) люди ходять менше на концерти, тому що через повсякденні проблеми їм просто не до того. От, наприклад, італійський гурт «Negramaro» збирає в Мілані 60 тисячний стадіон, а «Океан Ельзи» - 5-10 тисяч в Палаці Спорту в Києві…

Ви слідкуєте за розвитком музики на пострадянському просторі? Кого могли б виділити з сучасних колективів?

«Океан Ельзи» це, звичайно, лідер на пострадянському просторі, написати стільки чудової музики можуть одиниці. Не побоюсь зрівняти Вакарчука, як композитора, з Фредді Мерк’юрі та Полом Маккартні, в Росії для мене «номер 1» - Земфіра. Є, звичайно, і багато інших класних виконавців: це «Димна Суміш», «С.К.А.Й.», нова молода команда «Нервы»…

А з італійських, можливо, рок-гуртів можете порадити когось?:)

«Negramaro», «Ligabue», «Blu Vertigo», «Verdena», «Lacuna Coil», «Vasco Rossi», «Subsonica».

На вашу думку, чому лише одиницям українських та російських гуртів вдається стати відомими на заході?

Треба або співати на мові тієї країни, в якій ти живеш, або англійською.

У колективі бувають якісь різноголосся?

У нас бувають дискусії, кожне рішення приймаємо разом, але Назар має право «вето», тобто сказати остаточне «так» чи «ні».

Вам часто вдається приїздити на батьківщину?

Раз в рік – не більше, нажаль…

Чим зараз займаєтеся? І які в плани на майбутнє?

Зараз переписуємо деякі пісні з новим вокалістом, а також готуємо до запису новий матеріал.

Кілька гарних слів читачам:

Хочемо побажати читачам залишатися самими собою, шукати власний життєвий шлях, і побільше задумуватися над справжніми цінностями: Любов, Сім,я, Справедливість, а не Збагачення, Гламур і нікому не потрібна показуха!!!  Як сказав один великий чоловік: «Stay hungry, stay foolish». І добавимо: «Stay rock»!