Уайльд не завжди Оскар

19.05.2012 · Фото

З приходом весни у Києві зашуміли дерева, заспівали птахи та понаїхали брутальні бородаті алкоголіки з гітарами, які й співають набагато гучніше, а шумлять то й взагалі так, що вуха закладає, а ті самі птахи в шоці з дерев падають.

Затишний вечір культурного відпочинку в Стереоплазі розпочали Stoned Jesus, які єдині з небагатьох у нас не тільки намагаються грати стоунер, а ще й мають нахабство грати його цілком пристойно і вельми цікаво. І якщо деякі стоунер-гурти останнім часом цікавляться чемпіонатами з гри на уявній гітарі, то ці хлопці скоро матимуть всі шанси виграти гран-прі конкурсу на найдовшу уявну бороду, як тільки добряче попрацюють над вокалом.

Одразу ж після них техніки з реальними бородами сховали сцену за величезною містично розмальованою чорною полотниною і досить довго там робили якусь магію. Через деякий час за сценою таємничо заграла сумна, але пафосна мелодія, що миттєво навіяла атмосферу старої фентезійної комп’ютерної гри. Хвилину потому зазвучали сирени і, немов двигуни, загули гітари. Пекельний голос закликав привітати Товариство Чорної Мітки, зал здригнувся від галасного гуркіту, завіса впала, і очам відкрилося жахливе видовище — на фоні стіни Маршалів були понатикані черепи і хрести, а поміж них бігали великі волохаті люди. В центрі стояв індіанський вождь і співав про божевільну кобилу.

Це був другий в моєму житті концерт після the Melvins, на якому я пожалкував, що не мав при собі затичок для вух — звук був дуже щільний та галасний. А на сцені постійно щось коїлося — Закк міняв одну смугасту гітару на іншу, показавши, мабуть, все розмаїття форм, які може мати інструмент: квадратну, трикутну, з двома грифами, класичну... Тільки два рази гурт заспокоювався — коли Закк за піаніно співав In This River, присвятивши її пам’яті Деррела Ебота, чиїми фотографіями під час виконання були завішані Маршали, та коли самотужки запилив соляка хвилин на п’ятнадцять.

На концерт прийшло на диво небагато людей, хоча вони й підтримували гурт так голосно, немовби зібрався цілий стадіон. Їм на радість в залі стрибали великі надувні кульки, а зі сцени лунали відомі забойні пісні, як Overlord чи Suicide Messiah. Концерт скінчився різко, як і почався, без виходу на біс.

Особливої подяки варті організатори: вони нерідко привозять до нас тих всесвітньо відомих музикантів, яких не ризикують запрошувати багато інших агенцій, здебільшого тому, що їх концерти можуть не викликати достатнього попиту. І якщо все буде гаразд, то наступними будуть Корн та Удо Діркшнайдер, на яких дуже хотілося б побачити повні зали.

Текст — Артур Пироговський
Фото — Володимир Шуваєв

© Рок.Київ

Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
Уайльд не завжди Оскар
РЕКОМЕНДАЦІЇ
ГДЕ?: «Це як радіосигнали, що відправляються з Землі в далекий космос»
ІНТЕРВ'Ю
ГДЕ?: «Це як радіосигнали, що відправляються з Землі в далекий космос»
17.07.2018

Повернувшись з творчої відпустки в 2014 році «ГДЕ?» Знову бере паузу. Музикантам необхідно осмислити накопичений творчий досвід, визначитися з подальшими пріоритетами і, можливо, реорганізуватися

«Українська пісня – 2018» приймає заявки від молодих виконавців
АНОНСИ
«Українська пісня – 2018» приймає заявки від молодих виконавців
03.05.2018

Новий масштаб, кардинально інший рівень але мета залишається незмінною: пошук нових яскравих облич на українській музичній сцені