Guano Apes - знову разом, вперше в Україні.

Українські шанувальники рок-музики мріяли потрапити на виступ Guano Apes, мабуть, десь ще з кінця 90х років. Більш ніж 10-річне очікування завершилося 15 січня концертом у київському ЦКМ НАУ.

На час анонсування концерту та продажу квитків поміж людей вібрувало легке занепокоєння. Адже останній студійний альбом (Walking on a thin line) був записаний в 2003-му році. Після того вийшов тільки один «live» та один «dvd9». З 2005 по 2009 про гурт майже нічого не було чути, тільки сольні треки, відео і концерти від вокалістки — Сандри Насік (Sandra Nasic). До того ж, концерт був перенесений, через те, що Сандра, як писали на офіційному сайті «підхопила серйозну застуду». Але виступ відбувся — і це чудово.

За час активної бездіяльності учасники гурту суттєво змінилися зовні. Сандра відпустила довге волосся, майже до поясу, раніше такої зачіски в неї ніколи не було; найзвичнішою була зміна кольору з білого на чорний і навпаки. Стефан (Stefan Ude) — басист, який, як жартували хлопці зі сцени, втомився найперший, і хотів іти спати, зголив свою шикарну бороду і виглядав досить цивільно. Деніс (Dennis Poschwatta) — барабанщик, був одягнений (раніше часто виступав тільки в маленьких шортах), можливо, через київські морози. Але він найбільше погладшав за ці роки, і виглядає типовим гладеньким німцем, хіба що чорнявий. Хеннінг (Henning Rümenapp) — ритм-гітара, змінився найменше, можливо тому, що завжди був чималенький і зі звичайною зачіскою.

Щодо звучання, здалося, що зала трішки підкачала. Звук хоч був і на рівні, проте не на найвищому. Можна трошки більше було «виводити» вокал. Приміщення невелике, тому, можливо, шкодували стіни і вуха. Проте, небагато з присутніх мали нагоду почути GuanoApes на кращих сценах, тому особливо порівнювати технічну частину не було змоги. Можливо, так і ліпше, хай залишається незвіданим найкраще звучання.
Але всі вади згладжувала робота музикантів – енергетика, поведінка, невимушеність. Guano Apes видали за форматом справжній рок-концерт. Сандра постійно спілкувалася з публікою. Жартувала і підбурювала. З зали на сцену летіли сорочки й штані, котрі музиканти примірювали на себе та потім повертали власникам. Самі члени гурту, певно, отримували від виступу не менше задоволення, ніж слухачі. Стрибали і пританцьовували, кожен на свій манір, вилазили на апарат і просто відривалися на повну.

Зала була заповнена людьми «під самісіньку стелю». Публіка зібралася прекрасна і віддалася на всі 100%. Чудова, шалена підтримка. Ми співали разом Lord of the boards! Такий заряд енергії, звісно, відчували і музиканти. Це було схоже на змагання. Здавалося, концерт, для публіки був би ідеальним, якби ми все таки змогли «завести» музикантів ще більше, ще і ще. Все таки для справжніх фанів і півтори години замало. Ще б декілька пісень на шаленому емоціональному підриві — і Guano Apes найкращі! Розходилися задоволені, але не достатньо, бо справді хорошого завжди не вистачає :)

Текст - Андрій Старжинський, Оленка Дяченко
Фото - PandoraWinter
© Київський Рок-клуб