8 грудня у клубі СкайХол пройшов вечір пам’яті культової особистості у світі важкої музики. Чотири гурти вийшли на сцену, щоб передати іншим ту частинку себе, подаровану їм через свою музику геніальним гітаристом, засновником гурту Пантера і просто чудовою людиною Даймбегом Даррелом. Рівно п’ять років назад він покинув наш світ і відправився у своє дебютне турне по раю надирати сідниці херувимчикам. Але про це згодом. Ласкаво просимо у світ Дайма!
У клубі стояла та правильна атмосфера, яка робить концерти незабутніми. Ніяких зайвих облич та випадкових людей в залі, всі знають, куди і заради чого вони зібралися біля цієї сцени. На екранах транслювалася епізоди з концертів Пантери, життя гурту під час турне і особисті розбишацтва пана Даймбега, який був відомим жартівником-єкстремалом і любителем піротехніки. Відео наглядно демонструвало суміш цих двох якостей в одній людині та їх вражаючий вплив на стан оточуючих. Зацікавленні обличчя все поглядали в сторону сцени, де закінчував саундчек перший гурт цього вечора – Crusher.
Тост за світлу пам'ять Даррела, пару слів про свій гурт, і хлопці відразу вибухнули музичним твором Cowboys from Hell, чи ж то по нашому – «Вуйки з пекла», і, далі, майже без паузи, піснею Domination. Публіка ніби тільки цього й чекала: такого шаленого слему СкайХол давно не бачив і побачить, впевнений, не скоро. Потужний драйв грув-металу не залишив байдужими повних енергії металістів; темп, заданий Crusher’ом публіка тримала до кінця вечірки. Особливо виділився фронтмен банди Ярік – двічі стрибав зі сцени на руки захоплених фанатів і навіть вибігав з гітарою у залу. Початок концерту вдався на славу, хлопців навіть викликали на біс із власною композицією On the Needle, сприйнятою не гірше за фірмові мелодії. Єдина ложка дьогтю у цей медок – хлопці крім вокаліста, і, може, драммера, вели себе на сцені ніби риби у грудневі морози. Як можна грати таку музику і просто стояти?
Далі за кермо вечірки стали молоді дядьки з Борисполя: гурт Blackmail. Композиція «Pride» творчості Damageplan, гарна пісня, непогане виконання, от тільки новий гітарист пару раз промазав по гітарі. І дивні лаги зі звучанням. На щастя, швидко виправлені, адже за пультом був Звукорежисер з великої букви З, спеціально запрошений гуртом THD. Загалом Blackmail залишив по собі непогані враження. Як на гурт, який майже рік не грав – достойно.
THD. Теж гурт з Борисполя, але за духом – справжні Ковбої з Пекла! Безпосередньо причетні до організації дійства, ці пани влаштували найкраще шоу за вечір. Особливо запам’ятались Walk з просто навіженим качем зі сцени і слемом під нею, підспівуванням з залу, вдруге зіпсувавшимся радіомікрофоном, зламаним гітарним шнуром і моєю нині ледве живою шиєю. Хочеться просто сказати: цей гурт мав найкращий звук, найкращий настрій і найкращий контакт з публікою. А імпровізація соло-гітариста Макса, що плавно перейшла в аутро пісні Floods?.. А акустичний виступ братів Кенд під 12-струнні гітари на два голоси?.. Однозначно гурт вечора!
Завершували виступ гарно відомі в Україні, Австралії та іншій Європі грув-дезери Fleshgore. Що тут сказати… фірма-фірмою, високий рівень професіоналізму, а на вигляд – справжня Пантера: вокаліст з характерним хардкоровим вокалом і і хаєром «нуль», у гітариста Washburn Stealth – саме те, що треба. Та нажаль звук перші хвилин десять залишав бажати кращого: тиха гітара, і дуже, дуже гучні барабани. На щастя, ближче до середини виступу ситуація покращилася. Власне враження від виступу цих дядьків доволі приємні, хоча контакт з залом у Флешів, як на мене, був такий-собі. Як влучно висловився один з присутніх: «Флєшгору треба виступати частіше, судячи з поведінки їхнього драммера в кінці концерту, якого ледве відірвали від рідної “кухні”». І дійсно, хлопцям явно сподобалося знову повернутися на сцену після чималої перерви, а публіка ще довго скандувала Флеш!Гор! після останньої пісні під скажені барабанні збивки. І пильним поглядом співробітників Титану: годинник показував п’ять хвилин на одинадцяту.
Дуже жаль, що все приємне колись закінчується, та цей концерт надовго залишиться в моїй пам’яті. Він був настільки живий, настільки чесний і щирий, що, я впевнений, Даймбег дивився на нас зі своїх далеких світів і знав, що його дух і пісня залишилися на цій землі і знайшли дорогу до наших сердець. Дайме, ти все ще з нами!
P.S. Велике дякую гурту THD і особисто Олексі Кенді за організацію концерту і гарно проведений час.
Текст - Сашко Гончаров
Фото - Оксана Xaos
19-20 вересня на українській онлайн-платформі hover.link пройде перший захід — БеZVIZ Pre-party 1.5. Це простір, який максимально відтворює музичний фест у реальності