Спільний альбом провідних команд сусідніх держав – явище нечасте на сьогодні, окрім хіба радикальних музичних течій та стилів, найрізноманітніших представників інді-сцени, де подібна практика є дуже поширеною.
Легендарна польська команда VooVoo, що дебютувала на аудіоринку ще далекого 1986 року, і на рахунку якої тепер кількадесят лише офіційних релізів на сьогодні є водночас і однією з найавторитетніших у Польщі і , безперечно, дедалі відомішою у світі.
«Гайдамаки» ж для України фактично перша група, що змогла вже у новому столітті самостійно вийти як на численні європейські концертні майданчики (від клубів до багатотисячних фестів), так і на рекординговий ринок, яскравим свідченням чому було перевидання там «Перверзії» (під маркетингово-прорахованою назвою «Ukraine calling») та аж на тиждень скорший, ніж в Україні, реліз диску «Кобзар» одразу в Польщі та Німеччині, вже не кажучи про його запис у польській, повністю аналоговій студії.
Причини рідкісного «сплітування» відомих команд, на мою думку, - суто комерційні, а точніше – стосовні до стереотипів роботи лейблів-мейджорів.
Однак цього разу перед нами симбіоз не тільки успішний в сенсі поширення альбому, а й з точки зору саунду. Диск швидкісно розлітався у Польщі, а в Україні вперше був представлений на початку вересня на фестивалі Джаз-Коктебель.
CD таки вдався: перші ж враження від нього – це відмінна звукорежисерська робота + професійність команд та цікаве враження єдності, цілісності диску. Ніби й неодмінні передумови якісного альбому як такого, проте ж як часто можна подибувати далекі від цього результати – і не лише в Україні.
Багатий – навіть за європейськими стандартами – буклет вже викликає симпатію навіть аудіофілів зі стажем, вже не кажучи про «шеренгових» слухачів.
Цілісність цієї роботи груп справді найбільше впадає в око, і альбом завдяки цьому дуже рівно слухається, зблискучи то там, то там знайомими мотивами східнослов’янського (і не лише) фолку. Але водночас таку особливість можна – дещо парадоксально - записати і «в мінус», адже неможливо позбутися присмаку певної монотонності та стриманості, яка не була властива раннім роботам Гайдамаків, вже не кажучи про драйв та перець «Перверзії», сміливі екcперименти з традицією, з якими група підкорювала українського слухача.
Можна з великою мірою певності сказати, що попри вдале втілення проекту з VooVoo (який, безперечно, вже зараз є подією в музичному житті обох країн), цей диск продовжив започатковану у повній мірі ще альбомом «Кобзар» тенденцію орієнтування на західного слухача середнього віку, з властивими йому класичними вподобаннями у сфері фолку та world music.
На початок 2009-го року Гайдамаки відвідали Сербії, а точніше – містечка Кустендорф, яке виникло на місці колишньої лижної бази, засновник якого – всесвітньо відомий режисер і музикант Емір Кустуріца. Паралельно хлопці завершили у Варшаві запис і зведення своєї частини матеріалу для спільного альбому з легендою польської рок-сцени – групою WOO WOO. Ми вирішили поспілкуватися з бас-гітаристом Володимиром Шерстю ком напередодні відїзду групи у черговий плановий гастрольний тур.
В последние годы «Гайдамаки» стали постоянными гостями в Западной Европе, где уже завоевали немало поклонников. Очередное турне связано с выпуском нового альбома «Гайдамаков» под названием «Кобзарь», который будет продаваться как в Германии, так и по всей Европе. Перед гастролями наш корреспондент поговорил с вокалистом и главным «гайдамакой» Александром Яромолой.
Незабаром вийде новий альбом українського гурту або, як вони себе називають, «інтелектуальної етносистеми» «Гайдамаки». Реліз диску «Кобзар» буде супруводжуватися гастролями по Європі.
Сергій Міхалок та гурт Ляпіс Трубецькой презентували новий сингл та відеокліп на пісню Воїни світла українською мовою. Переклад пісні зробив український поет, активіст та волонтер Сергій Жадан
