Гуцульщині потрібні війна і Кустуріца?

26.12.2008 · Новини

Оголена емоція, шаленство, фантастична енергетика – ці означення тільки частинка того, що відбувається під час гри гуцульських музик. Чому ж гуцульська музика не стала такою популярною і модною в Європі, як, скажімо, балканська? Що чи хто міг би це виправити? Чи є шанси? «ГК» запитував у відомих музикантів і продюсерів.Коли слухаєш гуцульських музик, гуцульську мелодію, ніщо не здатне затьмарити втіху, окрім хіба жалю через неможливість цю втіху розділити. Ну чому це тільки я зараз чую? Як таку музику можна не помічати? Он балканські мелодії підкорили увесь світ... Оголена емоція, шаленство, фантастична енергетика – ці означення тільки частинка того, що відбувається під час гри гуцульських музик. Чому ж гуцульська музика не стала такою популярною і модною в Європі, як, скажімо, балканська? Що чи хто міг би це виправити? Чи є шанси? «ГК» запитував музикантів і продюсерів.

Зорян Безкоровайний,
музикант, «Неймлесс»

Думаю, для Європи Україна й далі залишається чимось задалеким і нереальним, територією за залізною завісою. Крім того, в самій Україні є велика криза самоідентифікації й об'єктивної оцінки наших культурних надбань. Скажімо, рідко коли українці ображаються чи заперечують, якщо європейці називають їх "русскімі". Тому-то, думаю, причини неуспіху гуцульського фольклору у Європі схожі на причини неуспіху у Європі балалайки і російських хороводів, а саме: європейці мають стереотип, що українська народна музика така ж примітивна, як і штучний російський фольклор.

Володимир Петров,
головний редактор сайту Відеоньюз

В Україні, на жаль, нема геніального режисера, визнаного в Голівуді і в Європі, який би ставив саундтреками до своїх фільмів геніальну українську музику. Весь продукт, в тому числі і музичний, продається через екрани кінотеатрів і телевізорів. Кустуріца є, а Кустуренка поки що немає.

Андрій Меренко,
музикант, ZSUF

Я вважаю, що балканську музику так популяризував Емір Куструріца... Жив би Довженко сьогодні, то все, можливо, було б інакше.
Окрім того, багато саунд-продюсерів та ді-джеїв просувало балканщину у клубах Європи в якості танцювальної музики, ну, брали кілька автентичних лупів, накручували на простий «умц-умц»-ритм і отримували «не техно», «не транс», «не Хаус», а щось зовсім інше, бо все попереднє всіх вже дістало. Місце, час, люди – все це збіглося до купки.

Павло Нечитайло,
музикант, «Пропала Грамота»

В гуцульської музики не було таких популяризаторів, як Бреговіч та Кустуріца. Балканські оркестри дуже поширені, у них надзвичайно висока конкуренція та щільність. Гуцульських капел не так багато, і вони почасти змаргіналізовані. З ходу я можу пригадати не більше кількох назв, які постійно на слуху: капела Романа Кумлика, Тафійчуки, Гудаки, Петровичі. Кількість породжує якість та конкуренцію, на жаль, з кількістю виконавців у гуцульській музиці є проблеми. Потрібні талановиті режисери, мультиплікатори, айтішніки, які би створювали максимально дієвий мерчайдазинг для просування гуцульської музики. Треба вчитися це продавати.

Бінгі,
ді-джей

Балканська музика стала популярною через: емігрантів з Балкан у країнах Західної Європи, які принесли свою культуру з собою; через військовий конфлікт у Югославії, який кілька років поспіль показували у новинах; внаслідок перших двох причин – фільми Кустуріци з прекрасною музикою стали популярними. А з гуцулами такого не було: про них знає набагато менше людей у світі, і тому вони популярні локально. На популярність балканської музики побічно працювали: кіноіндустрія і новини всього світу, а на популярність гуцульської – Руслана тільки задницю показувала.

Сергій Литвинюк,
продюсер

Я думаю, що гуцульська музика тільки зачинає набирати популярність в Європі і в світі. Балканська музика теж не відразу стала популярною. Інтерес до неї прийшов теж не відразу: це, як не дивно, війна на Балканах і - яскраві представники цієї музики опинилися в Європі і в Америці, популяризувавши свою творчість. Притому ця музика стала цікава саме світовій спільноті, а не діаспорі. Гуцульська музика, на мій погляд, нічим не гірша від балканської. Тому причини тут не в самій музиці, а в її пропаганді серед світової спільноти. Просто в світі вона ще мало відома. Перші ластівки – “Перкалаба” і деякі інші команди – вже роблять свою справу, але все ще попереду. «Вся справа в піарі» – як в тому анекдоті...

Ольга Михайлюк,
виконавчий директор фестивалю «Артполе»
Так склалося географічно. А ще - історично: були воєнні дії і увага зосередилася на Балканах. Але найголовніше, що вчасно з’явилися ті, хто міг цю музику правильно донести до європейців. Я кажу про Бреговича чи про Кустуріцу. Тобто один-єдиний геніальний режисер чи продюсер може зробити так, що нікому не відома музика в момент захопить весь наш глобалізований світ.
Але, ясно, що популярність балканської музики зумовлена ще й її особливими рисами – енергійністю, зворушливістю. Такі мелодії зрозумілі й близькі: можна танцювати, можна сумувати за розбитим коханням... Гуцульська музика не така однозначна. В ній є таємниця. Часом вона звучить абсолютно сюрреалістично, в неї занурюєшся і потрапляєш в потойбіччя. Може, Європа ще не готова до такого заглиблення, а може, просто не знайшлося ще настільки просунутого продюсера.

Ірина Горбань,
менеджер, «Дахабраха»
Думаю, гуцульська музика не досить популярна і у нас в Україні. Навряд чи хтось знає багато виконавців гуцульської музики в її живій традиції, та і не було таких популяризаторів, як Брегович та Кустуріца. Втім, як показують приклади деяких українських гуртів («Перкалаба», «Гудаки»), які використовують гуцульські мотиви у своїй творчості, ця музика користується неабияким попитом у Європі, так що, можливо, все попереду.

Галицький кореспондент
№50, 25.12.2008


 
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
ІНТЕРВ'Ю
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
25.07.2019

Чай з м’ясом - мабуть, самий драйвовий з проектів Сергія. На його рахунку - ролі худрука SЮR Band, одного з авторів програми Avant Floyd, інструменталіста і композитора в дуеті Big Second

Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
НОВИНИ
Андрій Толок, Haissem: «Музика не шашлик, вона не маринується»
19.07.2020

Автор і натхненник поп-групи Ampula Seven, блек-метал команди Haissem і формації Sunset Forsaken, про те, що внутрішня потреба у творчості важливіше зовнішніх стимулів