Кузьма Скрябін. «Я, «Победа» і Берлін»

11.04.2008 · Довідка
Увімкнувши плеер і почавши слухати «Я, «Победа» і Берлін», чи не з перших фраз починаєш посміюватись, а далі відверто реготати. Книжка заборонена до прослуховання надто сором'язливим: обережно, можна вибухнути сміхом просто в метро чи в маршрутці, на диво статечним пассажирам. Фішка і в особливому львівському сленгу, і в словозворотах та метафорах, котрими розсипається автор, і, головне, в тому, що текст читає сам Кузьма. Чи то пак – не читає, а просто розповідає оповідку про коммерційно-пригодницьку подорож, на концептуальному, як на такий маршрут, автомобілі марки «Победа», до славного міста Берлін. В купі з товаришем Бардом (aka Віталій Бардецький) і шістьма дітьми-манекенами. Історія є лише прикладом, частковою компіляцією з безлічі справжніх, насичених приколами поїздок, котрі здійснив Кузьма з компанією в українсько-берлінському напрямку і назад. Водночас, оповідання описує вже дещо затерті реалії того часу, коли подібні поїздки буле не в дивовиж, а звичним ділом, і приносили який-неякий, але заробіток, коли все населення міста вважало за необхідне і гламурне ходити в однакових турецьких светрах і коли за двісті баксів можна було придбати тепер вже раритетне авто. Власне, не так вже багато змінилося, і, певно, по Берліну так само ходять дивакуваті німці, подібні до героїв книжки. Розповідь коротка, місцями трохи збивчаста, але досить правдива і сповнена блискучого гумору.
 
Перегорнувши сторінку, тобто перескочивши у вінампі на наступну розповідь, потрапляєш у зовсім інший світ. Дівчині Алісі пощастило набагато меньше, ніж героїні Льюіса Керролла, чи дівчинці у срібних черевичках. Не випадковий потяг, а нещадний рок, закинув її в місто, де ніхто вже не пам'ятає про людяність чи чуйність, де править жорстокість і створені всі умови для зрощування ненависті і взаємного приниження. Проблема відсутності, наприклад, грошей, що такою знайомою постає на початку розповіді, виявляє себе несуттєвою, примарною і відверто хибною. Натомість з кожним рядком все більше важать прості, неконвертовані цінності, глибинні емоції. Сюрний, сірий, жорсткий світ, в описі якого поволі проявляються знайомі картини, впізнавані місцевості. Зі слів Скрябіна, саме це оповідання було першим літературним твором. Наснилося йому десь в присередземноморських широтах дивне але дуже реалістичне марення, котре просто неможливо було не записати. Деталі, натяки, особливості вийшли дуже конкретними, адже Кузьмі довелося самовласно відвідати існуючий прототип цього міста.
 
На контарст з «Я, «Победа» і Берлін», оповідання «Місто, в якому не ходять гроші» видається важким, пригнічуючим, навіть незавершеним. Але саме на цьому контрасті грунтується цілісність збірки.
 
Кузьма Скрябін
Я, «Победа» і Берлін
2008
CDcom
 
Оленка Дяченко для rock.kiev.ua

 
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
ІНТЕРВ'Ю
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
25.07.2019

Чай з м’ясом - мабуть, самий драйвовий з проектів Сергія. На його рахунку - ролі худрука SЮR Band, одного з авторів програми Avant Floyd, інструменталіста і композитора в дуеті Big Second

В Україні розпочали ґрунтовне дослідження музичної індустрії
НОВИНИ
В Україні розпочали ґрунтовне дослідження музичної індустрії
11.07.2020

Организаторы приглашают к участию музыкантов и игроков рынка