Романтик з великої дороги

Враження - 1

Олександр Кожевников - автор і виконавець, лідер російської групи «Осколки» - прибув до Полтави у гордій самотності, хоча на черговому концерті-«квартирнику» полтавського Арт-клубу планувався виступ двох виконавців гурту з міста Воронежа. Відсутність музичної підтримки відчувалася під час концерту у Полтаві (як виявилося, кінцевої місії молодого російського музиканта в Україні), але зовсім не завадила йому звично порадувати публіку. Квартирний концерт Олександра Кожевникова у Полтаві відбувся 24 лютого і став одним із кращих за більш ніж рік їх проведення в нашому місті.

Олександр Кожевников - не перший гість квартирних концертів, традиція яких успішно відроджується Арт-клубом: кілька тижнів тому в гостях у полтавської публіки перебувала авторка та виконавиця Євгенія Омельченко з того ж таки Воронежа. Саме вона і стала «зв'язуючою ланкою» між бажаннями однієї сторони (приїхати в Полтаву) та потребами іншої (послухати якісну музику). А тут ще й оказія трапилася: Олександр брав участь у концерті в Алчевську Луганської області і на зворотному шляху погодився заїхати до Полтави. Як пізніше виявилося, не дарма, адже і в ефірі радіо «Ваша хвиля» - постійного партнера Арт-клубу - зумів «засвітитися» (наблизивши таким чином авторську акустичну музику до масового слухача), і з Полтавою познайомився (сподобалась настільки, що в якості компліменту виказав бажання тут залишитися), і полтавську публіку (розбалувану майже щомісячними «квартирниками») порадував.

Трохи про самого музиканта. Олександр Кожевников є солістом і гітаристом групи «Осколки» - утворення, яке (як зізнався сам її лідер) існує кілька тижнів до та під час концертів. Але попри це воронезькі «неформали» можуть занести собі до активу виступи на багатьох фестивалях, у тому числі і на відомому неформальному «зльоті» під Воронежем «Рамонский родник», через що група та її фронтмен здобули певну популярність у себе на батьківщині та поза її межами. Це і стало причиною запрошення Олександра Кожевникова до Полтави.

Як розповів глядачам у проміжках між піснями сам Олександр, в історії групи були і не досить успішні (але вельми дотепні) епізоди, як, наприклад, зовсім непідготовлений виступ у філармонії - з усім характерним «нефорським» репертуаром, часто не обмеженим рамками загальноприйнятої стилістики та лексики. Німа сцена у філармонійному залі після виступу стала найкращою характеристикою ставлення масової аудиторії до альтернативної акустичної музики.

А що ж власне пісні «Осколків» на «квартирнику»? У Полтаві Кожевникова прийняли зовсім по-іншому: під час виступу лише абсолютно байдужий міг не слухати і відверто спати на концерті. Марна справа змальовувати твори Олександра та його гурту, бо в них - саме життя звичайної людини, трохи загубленої в цьому світі. Особливий захват аудиторії викликала пісня про автолюбителів (точніше, про автостоперів), адже саме такий спосіб пересування практикує багато сучасних молодих мандрівників, і сам автор також. У піснях Олександра - глибока лірика і неприхований цинізм, відверта насмішка над оточуючим світом і прагнення знайти в ньому своє місце. Але головний лейтмотив майже кожної пісні - любов до світу, прагнення змінити його так, щоб у ньому було затишно і для тих, хто почувається в ньому трохи інакшим. Саме таким, яким є сам Олександр Кожевников, таким, яким був його виступ і таким, якими будуть наступні концерти.

Євген Бриж

Враження - 2

Город Воронеж относительно далеко от Полтавы. Но он стал на-амного ближе благодаря недавнему квартирнику с участием Александра Кожевникова - основополагающей частью воронежской группы «Осколки». А было это так…

В комнате, как обычно, человек 20 народу во всевозможных комбинациях, сцена в качестве 1 стула (со спинкой), рядом стоит гитара и ждёт своего выхода. С небольшим опозданием начинается вышеупомянутое сжимание расстояния между городами и странами путём довольно приятного прослушивания творчества Саши.

Поделенное на две условные части выступление Александра почему-то постоянно заставляло улыбаться. Песни с откровенным блюзовым наклоном, рок-н-ролльным драйвом, проникновенными текстами - качественной поэзией с изрядной долей юмора и стёба. Песни настоящие, живые и, безусловно, нужные в наше время (надеюсь, в какое такое время, объяснять не надо).

Если первая часть могла показаться в меру лирической, то вторая - это самый настоящий рок-н-ролл. Вылавливая из текстов мастерски вписанные в него цитаты из песен легенд русского рока (тут тебе и БГ, и Летов, и Умка, и «Ковчег», и «Сплин», и… и…), все сведущие реагировали на них аплодисментами и искренними улыбками/смехом. Не обделил вниманием Саша в своих песнях и толкиенистов, не забыв и про влияние зеленого чая на ослабленный организм (который «опирается на две руки и две ноги»).

Саша комментирует песню, она, мол, написана в период «глубокой попы» в жизни, а ты слушаешь её - и не чувствуешь негатива и депрессии, а совсем даже наоборот, и думаешь, что если в ТАКОМ состоянии человек пишет ТАК, то человек - мега-оптимист, и этому следует поучиться.

Вобщем, после всего услышанного настроение присутствующих было поднято капитально - дальше была очередь на запись на переносные устройства песен Александра.

Искренне надеемся, что удастся собрать все осколки («Осколки»?) в единое целое в нашем городе в будущем.

Ялина

Фото: Павло Москалюк
www.music.poltava.ua