Онейроїд - 14 років

02.02.2007 · Новини

Онейроїд - наплив сноподібних фантастичних глюків. Характернi зорові кольорові галюцинації, де хворий бере участь, але збудження немає. Дезорієнтація в особистості, після виходу хворий не пам'ятає свій стан, але пам'ятає галюцинації.
http://likar.org.ua

…Якби я вміла гарно малювати, то не стала б писати цих слів. Слів про музику. Музику я б малювала…

Не повірите - групі виповнилось 14 років. Не повірите - то й не треба. Але це факт. З дня офіційного народження групи, яким вважається 25 грудня далекого 92-го, пройшло без року півтори десятки літ і зим, і за цей час зроблено не мало. Група, певно, могла мати б стільки ж альбомів, скільки їй років, але офіційно випущено лише один - «Частини тіла» («Мун рекордз», 1998). Але залишимо історії полтавського андеґраунду те, що їй по праву належить, і повернемось у сьогодення.

…Якби я малювала «Онейроїд», то це була б акварель. Або пастель. Або батік. Хоч я не тямлю в техніці мистецтва, я б не зважала на засоби…

Катя Точилова (яка тепер, якщо не помиляюсь, Онисимова) налаштовувала присутніх на потрібний лад, і, незважаючи на певні перешкоди з настроюванням звуку, відіграла радісно - трохи реггей, трохи мелодичного легкого року в поєднанні з прекрасним вокалом. В презент прозвучала стара онейроїдівська «Точка». Ех, шкода що чути Катю ми можемо надто рідко (останній раз постає в пам'яті ДН Жанни Мацевич, де Катя підспівувала Бурліку). Може, частіше влаштовувати концертні Дні народження?..

…Iз розмахом залити ефіопським триколором аркуш, вильнути пензлем промені осяйної чеширськотячої усмішки. І всі відчують настрій, і побачать, як вдало різнокольорове освітлення забарвлює настрій і пісень, і виконавиці і тих, хто це чув…

Звук «Онейроїд» хотів налаштувати якнайкраще, і з цієї причини була чимала затримка перед початком виступу - «но это деталь, и я ей не придал значения»… Сучасний «Онейроїд» зібрав у своєму складі музикантів, м'яко кажучи, неоднозначних, які в синтезі своєму творять щось неймовірне, прямуючи в глибини імпровізацій, музичного шаманства і невиправного пост-панку: Андрій Боркунов (Бурлік) - вокаліст і фронтмен-ініціатор, переоцiнити його заслуги в існуванні групи важко; поновлений соло-гітарист Льоша Самарін - «старый пионер», учасник групи ще часів «Гибернации»; Ваня Оборожний окрім того, що вміє неабияк поводитися з гітарою, ще й спілкується з ноутбуком в сенсi створення на ньому звуків; Ігор Малюков (Гоша) самовіддано, аж до крові (читайте далі), грає на барабанах; Макс Риженко - відповідає за басові партії; а ще нещодавно прибулi персонажі світу «Онейроїд» - Андрій Снітко (відомий «фонтарьському» світові більше як «Кефір»), який доповнює гру живих інструментів посередництвом тої ж таки портативної ЕОМ предивними звуками води, що крапає, металу, що зварюють та iншими, які важко асоціювати з чимось конкретним, і Фелікс (доктор Фелікс, якого ви ще могли помітити у складі групи «Контрабас») на духових - вiн виробляє з ними те саме, що й Толік Волік зі словами, які потому стають без перебільшення геніальним текстовим наповненням гри всіх перелічених постатей. Поєднання всього цього - як велетенський моток ниток, що заплітаються в полотно, яким тебе накриває під час концертів…

…На білосніжному аркуші, вмочивши вказівний палець у фарбу, провела криву лінію, ще одну, ще…. і заплелися у павутинні звуки Живої Музики, різнокольоровими хвилями розливалися інструменти, трансово завертілася свідомість, кольору прозорого напівсну… Поверх цього поставали фігури і образи, до болю знайомі, але досить нечіткі, щоб розрізнити їх у вирі й круговерті зміненої реальності. Слова як такі перестали бути словами, вірші перетворилися на незрозумілі абсурдні колажі (шось на зразок Гєбиних * ), зміст яких ховається під фарбами попередньо-нашарованих образів, звуків, абстракцій і видінь…

Весь вечір музику доповнював і супроводжував у міру (та й чи буває та міра?) психоделічний відео-ряд, як то японське аніме, фотографії «изменения реальности с помощью тяжелых машин», чи фільм, у якому якийсь дядько тягається з трупом у мішку…

Вдивляючись в ЦЕ (дивним чином гармонійно поєднане видиво і марево), люди б занурювались углиб себе, або навпаки, не чули б під землею ніг…. ой, тобто землі під ногами, і чомусь ще дужче захоплювались би гіпнотичним ритмом (схожим на стук коліс потяга), і візерунчасті зображення віднаходили б відповідне звучання у свідомості…

По завершенні, група задула свічки на торті - День народження, як-не-як:). Втомлений Бурлік, який щойно віддав частину себе всім присутнім, збирав до купи апаратуру. Гоша промовив сакральну фразу «Арія льабає», зміст якої мені досі не відкрився, але її гіпнотичність я таки відчула. У кімнату-закулісся занесли барабан, на якому виднілись краплі крові - під час гри Гоша випадково стукнув себе по пальцю, і розгатив його до неглибокої рани. Група збирала в оберемки подяки, коментарі і враження від дійства…

Залишивши малювання в порожнiй кiмнатi i, навiть, запхавши його під скло рамки, збирала фарби в коробку. Почувала себе наче після довгого сну, не до кiнця розумiючи навколишнє. I рухи якiсь напiвсвiдомi, i наче не мої…

Підсумувати внесок групи у розвиток полтавського року - цієї «сплячої красуні», підпільного мозаїчного плетива зі шматків місцями унікальних і цілком самобутніх - хочеться не з метою обов'язкової демонстрації цього явища, а задля подолання культурного застою, відчуття периферійності Полтави. Перебуваючи у постійному пошуку засобів реалізації задумів, нерозривно пов'язаних iз процесом боротьби проти моральної убогості й обмеженості, проти повзучої по місту епідемії «бикуватості» молоді, «Онейроїд» є альтернативою, в усіх значеннях цього слова. Коротше кажучи, «Онейроїд» є, і він ніфігово жив і творив ці 14 років, не зупиняється на досягнутому, видозмінюється, чого й вам бажає. Амінь.

А коли реставратори чи дослідники дошкребуться до найпершого шару фарби, то розберуть надпис iз 12 знаків кирилиці. Він сповіщатиме про те, що 
«Б У Д У Щ Е Г О Н Е Т»…

* Гєба - культова постать полтавського андеґраунду, автор оформлення альбомів групи «Онейроїд», майстер імпресивно-сюрреалістичного колажу.

www.music.poltava.ua
Автор: Ялина
Фото: РомкО’Сук


 
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
ІНТЕРВ'Ю
Сергій Радзецький: «Грати роками одне і те ж однаково - неймовірно нудно»
25.07.2019

Чай з м’ясом - мабуть, самий драйвовий з проектів Сергія. На його рахунку - ролі худрука SЮR Band, одного з авторів програми Avant Floyd, інструменталіста і композитора в дуеті Big Second

Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
АНОНСИ
Огляд сцен на 360 градусів, живі трансляції та навіть фудкорти
09.09.2020

19-20 вересня на українській онлайн-платформі hover.link пройде перший захід — БеZVIZ Pre-party 1.5. Це простір, який максимально відтворює музичний фест у реальності