«Віртуальний джем» - інтерв'ю

Гурт «Віртуальний джем» - Ярослав Свєтлічний (соло-гітара), Сергій Налівкін (барабани) і Михайло Кучерявий (бас-гітара) з Сімферополя не вписується у звичні, складені роками стереотипи, що тяжіють над рок-музикантами. І справа тут не в музиці, виконання і майстерність, безумовно, на якісному рівні, а у неординарному складі, адже лідер гурту Ярослав Свєтлічний має всього п'ятнадцять років і видно, що з гітарою хлопець «на ти» ще з глибокого і такого недавнього дитинства. Емоційність музики «Віртуального джему» вражає. Такої подачі і органічного почування на сцені не бракувало б повчитися дорослим. А ще, ніякого допінгу ні перед концертом, ні опісля. У себе вдома, музиканти багато часу проводять у горах, в диких, незайманих цивілізацією куточках Криму, тому вся їхня творчість дихає казковою кримською природою. Складнющі гітарні імпровізації, сила і м'якість у кожній пісні, поєднання, здавалося б для більш досвідчених, але не менш талановитих. Така музика попри виконавську майстерність і досконалу техніку потребує неабияких душевних ресурсів. Усі ми знаємо як важливо в інструментальній музиці зберегти і відтворити натхнення. Чорт його зна, де воно береться, коли музиканти виходять на сцену і їм вдається пройняти кожного. Зачепити, перш за все, своє щирістю. Все, як кажуть, на виду, ніц не приховаєш. Минулого року гурт «Віртуальний джем» став відкриттям музичного фестивалю «Тарас Бульба» (м. Дубно). А три роки тому цей колектив дебютував у нашому пивному клубі «Майдан» з гуртом»X-Drive». Багато хто й тепер пам'ятає спільний сейшн «Віртуального джему»з Олександром Басовим, колишнім учасником гурту «Кінг Сайз» (а тепер «X-Drive»). Тоді хлопці відіграли репертуар класичного року майже на рівних. Ви тільки вдумайтесь, Ярославу було всього дванадцять років! Зараз трохи подорослішав, він вже втретє відвідав наш пивний клуб. І, як і очікувалось, знову зірвав овації та оплески луцької публіки. Повторюся, перш за все, завдяки своєму неймовірному енергетизму і емоційності на сцені.

- Ярослав, для початку розкажи, будь-ласка, про програму, з якою ви сьогодні приїжджали до нас? Я знаю, що у ній було багато нових речей.

- Так. Перша частина програми була минулорічною і мала назву «Світи». Друга - наша нова програма, більшість речей з неї довгі і важкі. Композиції, що якоюсь мірою схожі на цілі історії зі своїм сюжетом і т.д.

- Я бачу, у вашому складі з'явився новий бас-гітарист?

- Так, його звати Михайло Кучерявий. Ось, зокрема після сьогоднішнього концерту до нас підходили вже досвідчені музиканти і казали: «Тримайтесь за цю людину».

- Ярослав, для початку розкажи, будь-ласка, про програму, з якою ви сьогодні приїжджали до нас? Я знаю, що у ній було багато нових речей.

- Так. Перша частина програми була минулорічною і мала назву «Світи». Друга - наша нова програма, більшість речей з неї довгі і важкі. Композиції, що якоюсь мірою схожі на цілі історії зі своїм сюжетом і т.д.

- Повертаючись до вашого минулого виступу у нас в «Майдані» пригадуються дуже позивні відгуки про творчість «Віртуального джему» Сергія Чантурії. Між вами мала бути якась співпраця, наскільки я пам'ятаю, тобто Сергій знаний покровитель молодих талантів, особливо, якщо вони мають таке безпосереднє відношення до гітарної музики. Що за минулий рік вдалося зробити разом?

- Чесно кажучи, майже нічого. Були пропозиції записати новий матеріал на студії у Києві, але столичні розцінки поки що нам не по кишені. Тому будемо шукати якісь альтернативні варіанти. А з Сергієм у нас був спільний виступ в Балаклаві, ми запросили його в гості, він не відмовився.

- А взагалі хтось з відомих музикантів, продюсерів, окрім Чантурії цікавиться вами? Дуже дивно, що молодий гурт, який грає настільки цікаву інструментальну музику не привертає уваги аудиторії, яка знає, так би мовити, «де собака зарита». Досвідчених людей, що на якісній рок-музиці ту ж саму «собаку» і з'їли.

- Ну ось, наприклад, Степан Чумак (лідер луцького гурту «Кінг Сайз») дуже нас підтримує. Минулого року допоміг потрапити на фестиваль «Тарас Бульба». У нас якраз тоді були проблеми зі складом, бас-гітарист залишив гурт і демо запис поштою чомусь ніяк не міг дійти. Вже й всі терміни пройшли, але, світ, як кажуть, не без добрих людей. Інколи поради і допомога досвідчених музикантів є просто необхідними. Ми все ж досить молодий гурт. Журі пішло нам на зустріч, хоч ми й трохи запізнилися з цими усіма заявками. Три дні фестивалю були для нас в кайф, грали удвох з Сергієм Налівкіним (барабани), і публіка приймала нас дуже тепло.

- Ви отримали на «Бульбі» звання «відкриття фестивалю». Хоча, пам'ятаючи тогорічних основних переможців, можна було сподіватися і на щось більше. Добре, думаю, всі перемоги і визнання у вас ще попереду. На даний момент які задуми у «Віртуального джему»? Що плануєте робити найближчим часом і чого б хотілося досягти?

- Ну що ж, все, як завжди, досить банально, плануємо займатись музикою. Де буде «відкриватись» щось цікаве, туди й будемо «пірнати». Хотілося б відшліфувати новий музичний матеріал і записати альбом. А відео і у нас вдома зняти можна.

- Цікаво, а яка тобі самому музика подобається? От який українській гурт ти б міг виділити, щоб, якщо вони запросили тебе пограти з ними, ти б погодився?

- Навіть не знаю, не думав про це. Для мене більш органічним є рівняння на кращі західні досягнення в музиці. А взагалі, якщо серйозно, нам ще потрібно багато працювати, щоб досягнути якогось якісно вищого рівня. Тому основні акценти зараз робимо на роботу. А так, щоб з українських колективів, ось гурт White, наприклад, я їх небагато чув, але хлопці грають доволі таки важку музику і це у них виходить пристойно.

- От, що мені подобається найбільше у таких інструментальних проектах, гуртах, як ваш, що кожен з музикантів має можливість відіграти свій сольний шматок, якось проявити себе. Ніхто не стоїть за «ширмою» і всі однаково можуть проявити свою майстерність.

- Воно так і задумувалось від самого початку і одним із варіантів назви гурту була «Алхімістика», тобто поєднання трьох елементів - соло гітари, басу і барабанів.

- А чому «Віртуальний джем» вирішив грати саме інструментальну музику? Ніколи не думали запросити до складу вокаліста. Тому що, розумієш, тут є така річ, інструментальна музика дуже важка для сприйняття і для клубного формату, де люди часом і потанцювати хочуть, під десятихвилинну композицію, пересичену різними музичними примочками, зміною ритмів, настрою, мало хто наважується це зробити. Якби хтось співав, то ваша музика краще лягала б на вухо слухачу. Це моя особиста думка.

- Так я розумію, що ти маєш на увазі. У нас раніше був вокаліст, не професіонал, але співав гарно. І є слова до пісень, для вашого регіону, можливо, вони не надто актуальні, а у нас на Сході, повірте, більше ніж. Так ось, виступали ми колись в одному з сімферопольських клубів, публіка приймала добре, навіть якусь передачу тоді про нас зняли, але слова жорсткі, декому з власників закладу не сподобалось, сказали: «Або ви його прибираєте геть, або...» Шкода, що після цього інциденту наш вокаліст вирішив піти. А зараз можливо я сам заспіваю, хоча ще потрібно працювати над цим, та принаймні бажання таке присутнє. У нас є пару цікавих рок-н-ролів, і тексти до них. Зараз, якщо до нашого складу приєднається гітарист, якого ми випробовуємо, то я спробую. Хоча, тут у «Майдані» похмурих пісень якось і не хочеться співати, так затишно, публіка, напевно, зрозуміє. Але все ж... У себе вдома ми фактично ні з ким не спілкуємось. У нас є рок-клуб, де баптист один заправляє, так йому гурти за виступ мають щомісячні внески платити, а пограти випадає раз в півроку. Просто у місті не має відповідних закладів. Така ситуація ось. Гурти є, хтось грає музику такого собі міського рівня, хтось трішечки вище, але спробувати себе на реакцію публіки їм немає де і ось вони приходять туди, у цей клуб, ніби за подаянням. А щоб мати якийсь гонорар за виступ відповідь власників: «Для цього потрібно щось з себе представляти». А ми якраз перед цим на кримській «Червоній руті» зайняли перше місце. І що ж тут скажеш? ... Кожен музикант знає, як дорого коштують нормальні інструменти. А щоб ще самим платити за виступи, тим паче, коли вже є якісь досягнення, певна аудиторія, нехай невелика, це вже якогось роду знущання чи що...

- Ярославе, погодься, така ситуація зараз не тільки в музиці. Тому потрібно не зважати ні на що і йти вперед. Дякую за гарний концерт, за цікаве інтерв'ю, будемо чекати «Віртуальний джем» до нас наступного разу. Успіхів вам!

- І вам також. Дякуємо за теплий прийом! Обов'язково приїдемо ще до вашого чудового клубу!

Автор - Галочка Вlackbird
www.maydan.com.ua