Танці під Brem Stoker на «похоронах» Лінків

Поспішаю. Запізнююсь. Хоча яке може бути «запізнююсь» на припанкований концерт? Все одно ж вчасно не почнуть. Біля входу в «Легіон» (а в народі - «Геліон») юрмляться підлітки, діапазон віку від ранніх 14-ти до е-е-е… переважно 18-19-ти… Перехожі з перемінною цікавістю намагаються розгадати причину присутності на Жовтневій цієї ватаги дивно одягнених тінейджерів, у їх очах подив і байдужість водночас (хоча яке нам до того діло, що там у їхніх очах?..). Навряд вони колись чули ті групи, які п'ятничного вечора давали драйву в цьому барі-підвалі. А саме: полтавчани «Лінки» (які грали свій прощальний концерт) і гості з Рівного «Брем Стокер».

А чому, власне, «прощальний»? Вони що, кудись переїжджають? В певному сенсі, так. Група «Лінки» розпадається і її частинки тепер будуть складовими інших проектів, а яких - ще достеменно не відомо. Iз творчістю цієї відносно молодої команди я знайома не надто близько, бо чула її переважно на якихось збірних концертах, типу триб'юту «ГрОбухи», чи «Маzепа-fest», чи «Червона Рута»… Точно знаю, що під цю музику можна добряче настрибатись, наштовхатись поміж натовпом, послемитись і наробити ще купу подібного неподобства. Що можна буде робити під пісні, які надалі робитимуть учасники групи (нехай і в різних командах) - побачимо, а швидше, почуємо, пізніше…

Це, так би мовити, господарі, але треба ж розказати і про гостей міста. Група зі знайомою з дитинства назвою, що невідомим чином збіглась iз іменем автора «Дракули» (хи-ги,  на питання про причину такої назви відповідь була максимально проста: бо не придумали нічого кращого), приїхала до нас удруге (вперше вони були тут улітку) з далекого міста Рівного. З того самого Рівного, звідки родом і рокабіли «От Вінта». Власне, сьогоднішні гості починали теж iз рокабілі, і навіть увійшли в тематичну рокабiльну збірку, причому були однією з двох команд на тій платівці, що співали українською - ще одною були «От Вінта».

Коли я вперше почула цю групу, а точніше, їх альбом «Танцюйте, баби!», то уявляла собі такеньких хлопців, того ж віку, припустимо, що й наші «Лінки». Бо музика така. Відв'язна, стьобова, драйвова і енергійна. Коли зайшла на офіційний сайт гурту, особливої уваги на склад теж чомусь не звернула. Може тому, що була впевнена в своїх попередніх уявленнях… Але, як виявилось, я трішечки помилялась…

Та повернемось до концерту. У маленькому приміщені цього підземного псевдо-концертного залу гардеробом і одночасно кулісами (там під час виступу «Лінків» відпочивали і настроювали інструменти музиканти «БС») служила маненька кімнатка, куди всі й запхали свій верхній одяг. Так зробили і ми, але, звернувши увагу на присутність там цих самих музикантів, я не втрималась, і задала декілька питань. До вашої уваги ця несподівана розмова:

- Привіт, ви не проти, якщо я вам пару питань задам?
- Та будь-ласка.
- Насправді я не спромоглася зайти на ваш сайт, почитати елементарно історію, тому питання: скільки вже існує група?
- 10 років.
- Дійсно? А постійно грали те, що й зараз граєте? На афіші вказано: ска-панк…
- Та ні, починали ми з рокабілі. Ми тоді ще увійшли до збірки рокабільної, і при тому, що співали українською, а на тій збірці всього двоє нас було таких: ми і «От Вінта». Кияни тоді (типу «Mad Heads») боролись за чистоту стилю, бо  там переважає англійський текст… (так, розмовляючи, гітарист Льоха роздає список пісень, змотує якісь проводи, коротше кажучи, музиканти готуються до  виступу…)
- А самі ви які музичні смаки маєте?
- Ну, на футболках написано.
У самого Олексiя - Курт Кобейн, iз чого ми робимо висновки, що слухають «Нірвану». А от у басиста Мiшанi - Брітні Спірс. Теж непогано, сміємось, та все ж віримо на слово (а то ще почнуть співати якісь супермегахіти). У соло-гітариста футболка з логотипом «От Вінта». «Він - їх колишнiй звукорежисер, - пояснюють, - залишилось ще"».
- А читаєте що? У нас вчора був Жадан, до речі…
- У нас у Рівному ми робили літературний вечір Карпи і Покальчука. А з Жаданом… так, теж хотіли разом шось робити, але потім якось шляхи розійшлися.
- Які маєте плани на майбутнє?
- От на весну плануємо просто взяти одну-дві групи, поїхати і зробити такий собі тур по містах, якщо ми це зможемо, бо то всьо плани поки що, ми не знаємо буде воно чи ні… Дуже важко на Україні це все робити, бо молодіжну культуру практично дуже складно розвивати. А це може бути і хіп-хоп, і рок-музика,  і  панк, і емо - це все молодіжна культура. Наприклад, дуже багато у нас у місті (Рівному) реперів, але за останній рік не було жодного реп-концерту. І це дуже погано.
- А чому? (це вже поряд стоячий Ігорко хоче з'ясувати причини такої ситуації)
- А тому що ніхто не хоче зв'язуватись.
- Грошові питання?
- Ні, не грошові, просто державна політика така, що це ніхто це підтримує. Ніякі напрямки. Воно все зараз в упадку…
- Навіть народники і ті, здається, теж…  - підключається до розмови соло-гiтарист.
- Наприклад, у Рівному ті ж самі «От Вінта», щоб добитись того, що вони мають - це, знову ж таки, десятирічний досвід…
- А що врятує українську музику?
- Такі хлопаки, як ваші «Лінки».
- Вони прощальний концерт грають…
- Вони трансформуються!
- А які ще, можливо, команди слухаєте-знаєте, може східні якісь?
- У східних гуртів не подобається одне: дуже добре грають, але не подобається російська мова пісень. Це дуже погано. Ми виступали неодноразово в Росії і ми  знаємо, що ми там зі своєю російською нікому не потрібні.
До розмови підключається Мiшаня:
- Коли ми виступаємо в Росії, то зал ділиться на дві половини, одні кричать: «Хохли - козли», а друга половина дуже жваво підтримує нас. Але це краще, ніж коли виходить гурт, співає російською мовою, і вони всі байдужі. Вони відчувають акцент. Ми - ні, а вони відчувають.
- Розкажіть про ваші місцеві фестивалі. Є такі?
- Так, ми є засновниками фестивалю «КуРок» - емо-фестиваль для підлітків, фестиваль важкої музики. Там емо-гурти, хард-кор-гурти в основному грають, хоча були концерти де і більш попсові групи виступали…
- А що таке попса?
- Це люди, які хочуть заробити гроші своєю музикою. Швидко заробити.
- А ви не хочете заробити?
- Ми заробляємо гроші своєю музикою, але не швидко (сміються). Але ми можемо собі дозволити приїхати до «Лінків», зіграти, і знехтувати гонораром, бо у нас нормальні стосунки з цими хлопцями. Ми їздимо і в інші міста, на багато фестивалів, граємо, стараємось саме підтримати цей рух.
- Ви молодці! Дякую за розмову!

І от у залі вокаліст «Лінків» Паша говорить щось подiбне: «А сейчас я назову первую часть названия группы, а вы - вторую. БРЕМ …». «СТОКЕР!» - чую я у відповідь. «БРЕМ! …» - кричить він знову. «СТОКЕР!!!» - так само кричать йому підігріті пивом і музикою чуваки.

Крізь натовп пробирається дядько з гітарою у футболці iз зображенням Курта Кобейна. За ним просувається і решта групи. Басист, на чиїй футболці красується напівоголена Брітні Спірс. «Таки фанат, - думаю я, - по ірокезу видно». Соло-гітарист, барабанщик. Вони просять пару хвилин, щоб налаштувати інструменти, і починають…

Ці хлопці, здається, неабияк люблять дівчат, бо кожну другу пісню їм присвячували. Ну і що, що якась там «не дала» (ла-ла-ла, між іншим), зате є ще одна - «сама гарна дівчина в селі», і, певно, то для неї ліричний герой бремстокеровських пісень свої «кращі джинси натягнув» (в карманах яких «за місяць платня») і випитував її алкогольні смаки…

Взагалі-то, група виконує не лише власного авторства пісні, я й робить доволі прикольні кавери на безперечні хіти, типу Скаївської «Тебе це може вбити» чи Біликівської «Так просто».

Публіка і надалі стрибала, штовхалася, слемилася і робила ще купу подібного неподобства. Вся група майже притислась до стінки, біля соло-гітариста постійно шниряли якісь люди, бо стояв він біля самого виходу, добре хоч гітару не зачіпали… Повітря в приміщенні явно бракувало, тому вирішили зробити перерву, після якої рівненчани обіцяли заграти ще пару пісень.

По завершені основної, так би мовити, частини, публіка вимагала біс - і вона його отримала. Ска-панківську обробку української народної.

Після концерту було довге розписування на щойно розкупованих дисках, які група привезла з собою. А в голові чомусь крутилась нав'язлива фраза: «А кльово хлопці лабають!»…

Автор: Ялина
Фото: РомкО’Сук
www.music.poltava.ua