«Слухай своє - обирай своє». Під таким гаслом минулої п’ятниці та суботи в Тернополі відгримів одинадцятий
«Рокери для рокерів», як називають себе та те, що вони роблять, організатори «Нівроку», стверджують, що мета цього фестивалю - показати тернопільському слухачеві так званий неформат. «Ми запропонуємо тих, кого мало крутять по телебаченню та радіо, але які скоро розірвуть усіх і виграють віх», - запевнив один з організаторів і ведучий заходу Юрко Зелений.
День перший
Організатори не приховували, що одним із завдань фестивалю є дати змогу «засвітитися» тернопільським гуртам, відтак саме представники цього регіону мали певний «блат» під час відбору. Тож із понад 65 гуртів, які прислали заявки на фестиваль, сім «відібраних» з
На жаль, склалося враження, що тернопільська публіка, яка зібралася на «Нівроку» (переважно тінейджерського віку), не зуміла гідно оцінити рокових «старожилів» - «Вій», який, до речі, виступав у Тернополі вперше за час свого існування. Не допомогло тут і кидання гітари зі сцени - як вияв роздратованості з якоїсь причини гітариста «Вію». Втім на якості виступу це не позначилося. От лише свіже повітря та великі фестивалі, мабуть, таки справді, не найкраща атмосфера для виступів «Вію».
Ну а от кого вітали «на ура», то це «Фактично самих» і «Моторроллу», які й завершували перший концертний день. Карпа та компанія, як і обіцяла, «порвала» Тернопіль «вщент і на кавалки». І це попри те, що за відсутності гітариста його заміняла мінімальна «фанерка».
Після такого виступу «Фактично самих» перед «Моторроллою» стояло непросте завдання: «втримати» публіку не гірше за попередній гурт. «Мотористам» це вдалося «на всі сто». Тернополяни ж продемонстрували, що «Моторролла» справді може вважати Тернопіль своєю другою батьківщиною і що відданіших фанатів цього гурту їм не знайти. Особливо зворушливо було спостерігати, як молодики, яких декілька хвилин тому щедро наділяла добірною лайкою у своїх піснях Карпа, підспівували та підтанцьовували під «моторроллівський» стьоб із них же, мовляв «я вийшов із дому, я модний пацан».
День другий
Другий день фесту виявився куди екстремальнішим. Насамперед - через дощ. Відтак фестиваль довів міцніть своїх традицій. Адже ще жодне «Нівроку» не обходилося без дощу. Тож, окрім виступів гуртів, глядачі (яких через
Першими вийшли на сцену музиканти гурту «Інший» з Бучача та зарекомендували себе як потенційно дуже цікавий колектив. Однак наразі - це лише перспектива. Потому була черга київських «Вінків», після яких сцену знову окупувала Тернопільська область у вигляді готів з Аudi Sile з Козової. Врешті без різних «обласних» додатків виступив-таки тернопільський колектив «Ті, що падають вгору», вокалістка якого, на думку ведучого, могла б претендувати на звання «найкращої співачки України». Що ж, йому видніше.
Естафету тернополян перейняла єдина львівська група, представлена на фестивалі, - «Анна». На жаль, мусимо констатувати, що у Львові є гурти, які б могли краще репрезентувати нашу
Звичайно, після Тернополя та Львова мав бути Івано-Франківськ, а саме - гурт «Карна». Цих хлопців уже добре знають у Західній Україні, а на «Нівроку» вони лише довели, що не мають наміру опускати «планку» та здатні завойовувати все нових і нових шанувальників.
Після виступу станіславівців київський «Крихітка Цахес» успішно «зіграв на контрасті», замінивши хард-корівське шаленство «Карни» мелодійним якісним роком.
Справжньою бомбою фестивалю стали рівенські рокабільщики (перепрошую, украбільщики, як вони себе називають) - Ot Vinta. Хлопці не просто відіграли концертну програму, а влаштували справжнє шоу, яке в поєднанні з веселими драйвовими мелодіями дало несамовитий коктейль. От лише вдосталь насолодитися ним слухачам завадили тернопільські правоохоронці, яким не сподобалося, що концерт затягнувся на якихось 5 чи 10 хвилин. Відтак рівенчан, образно кажучи, «стягнули зі сцени».
Втім «Нівроку» цьогоріч таки засвідчив, що його зарано «поховали» недоброзичливці. Фестиваль відродився для того, щоб жити та розвиватися надалі. До речі, як повідомили організатори, тривають переговори щодо залучення до фестивалю гуртів
Захар Федорак, Тернопіль-Львів [www.gazeta.lviv.ua]
Автор і натхненник поп-групи Ampula Seven, блек-метал команди Haissem і формації Sunset Forsaken, про те, що внутрішня потреба у творчості важливіше зовнішніх стимулів