Тарас Бульба 2004: друге дихання

Липневу спекотну й сонливу тишу Дубна із сорока тисячами населення днями нахабно підірвав «Тарас Бульба» - всеукраїнський рок-фест, що має власну, доволі непросту історію, має власну, роками напрацьовану міфологію. Стартувавши разом із нашою незалежністю у 1991-му, «Тарас Бульба» успішно нарощував авторитет, прихильників і окремішний оригінальний імідж, а зник з фестивальної мапи країни у 1995 році. Зник із банальних причин: зміна влади, нестача коштів, відхід від справи батьків-засновників. І от зусиллями нової команди ентузіастів у 2002-му «Бульба» стартував вдруге в тому ж режимі - просто неба.

Цього разу, щоправда, не на тлі мальовничого замку, а безпосередньо на Майдані незалежності - тезці столичної площі. Друге дизання фесту супроводжувалося «рехтуванням» мовою музичного формату, який можна визначити як «усі кольори альтернативи» - звісно ж рокової і фолькової альтернативи. У цьому сенсі новий «Тарас Бульба» є антиподом «Таврійських Ігор», які лишень «прокатують» щороку одних і тих зірок, що вже й так «нав`язли» на зубах. «Тарас Бульба» обрав чіткий вектор у вигляді відкритого і вільного полігону експериментуючих музикантів. Це - серйозний конкурс за участю досвідченого жюрі, яке не є ані купленим, ані заангажованим. Головний принцип відбору - професіоналізм, музична невторинність, свіжість та оригінальність ідеї. Фактично цей фест є єдиним в країні реальним конкурсом для молодих груп, переможці якого отримують значний імпульс для розвитку, а це - можливість запису на професійній студії «Апріс» (Вінниця) двох-трьох пісень. Власник Гран-Прі має право записати цілий альбом.

Окрім того лауреати отримують чеки на право придбання товару в мережі музичних магазинів «АТ Трейд-Україна», а суми, що фігурують в тих чеках, зовсім не мізерні. Отож, є сенс поборотися за перемогу. Попередньовідібраних за демонстраційними записами груп виявилося близько сорока - а це половина від усіх, хто надіслав свої треки на адресу «Бульби». Варто лишень уявити собі титанічну працю, який добровільно узів на себе Олександр Пахолюк, прослуховуючи усе те «добро». Втім, у Дубно в перший день фестивалю вийшли команди, які так чи інакше заслуговують на увагу. Себто - були відсутні цілковиті «самодєлки», або такі собі невиправні епігони, яких не шкода знімати з перегонів. Тому з хороших команд жюрі відібрало найкращих. В другий день на сцену вийшли півтора десятка груп. І це вже було справжнє професійне і яскраве рок-шоу. Публіці і організаторам довелося лише шкодувати, що аж такий свіжий і цікавий матеріал не бачить уся країна у режимі прямої трансляції на одному з національних каналів. Натомість їй (країні) підсовують чергову порцію якої-небудь російської попси…

Існує принаймні три парадокси, пов`язані з фестивалем у Дубно. Перший: перпендикулярність музичної естетики «Бульби» відносно реальних смаків населення маленького містечка. Логічніше було б уявити поп-конкурс з гостями а-ля Віктор Павлік або Ірина Білик. Натомість «сімейного відпочинку» під легку «естрадку» попід сценою юрмилася неформальна молодь зі Львова, Тернопіля, Івано-Франківська. По-друге: відсутність серйозних спонсорів у вигляді політичних партій, кандидатів у Президенти, бізнесових структур ніяк не вплинула на якість самого Шоу і конкурсу. Вистачило підтримки молодого мера і місцевих структур.

По-третє: відсутність традиційних для будь-яких імпрез хедлайнерів задля привертання уваги мас-медіа і публіки. Цікаво, що лідери глядацьких симпатій (ті ж самі хедлайнери) швидко знайшлися посеред учасників і конкурсантів. Скажімо, київське Тріо «Трутні» (друга премія минулогічної імпрези) були явними фаворитами публіки. Уявіть собі драйв «AC/DC»  і тексти «Братів Гадюкіних» в одному флаконі. Цього разу «Трутні» отримали першу премію, хоча й були «за крок» до Гран-Прі.

Головну нагороду жюрі вирішило віддати «Оркестру Янки Козир». Цілком заслужений трофей київська група отримала не лише за виконавський рівень, а головне - за вокальну манеру Янки Козир, яка в дивовижний спосіб сполучає панківську естетику Ніни Хаген і автентику в дусі Каті Chilly. Про «Оркестр Янки Козир» в кулуарах фесту усі три дні говорили як про явище - нове, несподіване, у вищому сенсі - мистецьке явище. Отже, визначилися два «зіркових» полюси «Бульби» - народні улюбленці «Трутні» та концептуально-елітарний «Оркестр Янки Козир». Третє відкриття фестивалю - група «Дивні діти» з Білозерська Донецької області. Тут стрижнем також є фронт-вумен - чудова співачка Олена Квітченко, яка із залом робить усе, що їй заманеться. Вона усе робить на грані фола, але в кращому рок-н-рольному розумінні цього слова. До того: в пам`яті чомусь спливає образ великої рок-співачки Дженіс Джоплін…

«Дивні діти» свою другу премію поділили із «Кордоном» - групою із Виноградова, яка дуже професійно грає модний нині хард-кор, при тому без найменшої кон`юктури органічно вплітає в жорсткі рифи віночки українських народних мелодій. Львівська «Оратанія» (3-тя премія) порадувала щирістю, пісенністю, легкістю. Не менше вразили їхні антиподи за музичною естетикою - екстремально-важкий колектив «Глобалайз абструс». До речі: єдині, хто співали в манері «гроулінг» (ричання). Ці хлопці з Бурштину показали, що і такий різновид металу розвивається в країні. Дипломантами «Бульби» стали «Пінс» з Гадяча (психоделічний хіп-хоп), «Тетіс» з Дрогобича (рок-мейнстрім), «Тенета» з Кривого Рогу (рок-індастріел) та «Царство Небесне» зі Стаханова (мелодійний арт-рок зі співаючим барабанщиком).

Окрім них у гала-концерті зіграли спеціальні гості - гітарист-віртуоз Сергій Чантурія, його колега Олександр Яковлєв та рівненська супер-група «От Вінта», яка влаштувла справжнє свято єднання молоді в музиці. Отже, триденний марафон у Дубно не припинявся ні на мить, оскільки місцевий музичний бар «Альт» приймав у свої «обійми» усіх, хто відіграв на великій сцені. Схоже, що музично-екзотичних вражень дубненцям вистачить на цілий рік - аж до наступної акції. Шкода, що того розкішного розмаїття вражень не отримає наш пересічний глядач національних ТБ-каналів, які, напевно і надалі годуватимуть його надто несмачним «милом»…

Олександр Євтушенко, radiomu.com.ua