Рок з молоком #107. F.A.B.

Музиканти чернівецького гурту F.A.B. стверджують, що їх музика орієнтована на клубну публіку, від молоді до поважного віку. Насправді ж, практика показує, що творчість молодого колективу сприймається однаково добре як в невеликих закладах так і на відкритих майданчиках. Це тішить як і самих музикантів, так і шанувальників їх творчості. Ми поспілкувалися із учасниками F.A.B. про зміну стилю, дебютний альбом, спільну роботу з репером і багато чого іншого.

Привіт! Розкажіть трохи про віхи історії F.A.B.?

Сергій Запорожець (ударні): Був заснований у 2008 році Вікторією Іващук та Олександром Гуштюком. Олександр шукав тоді драмера і мене йому порекомендували. Прийшов на репетицію і мене взяли, згодом я запросив ще й басиста. В 2010 від нас пішов один гітарист, а в 2014 ми розстались з вокалісткою. В тому ж такі 2014 знайшли нову і вона з нами до цього часу.

Олександр Гуштюк (гітара): З самого початку було вибране направлення – суміш року, блюзу та джазу, в основу закладено мелодійність й легкість сприйняття музики.

F.A.B. це, я так розумію, абревіатура. Як розшифровується ваша назва?

Сергій Запорожець: FABulous скорочення від цього слова. Але є ще одне значення і воно зовсім не для шпальт, але коротко – «фист афігенна банда».

Свого часу ви змінили стилістику… Чим були зумовлені такі зміни?

Сергій Запорожець: Зміни були пов’язані зі змінами у складі колективу, а також із наміром набути більше слухачів за рахунок іншої стилістики. В нас багато композицій в різних жанрах, від джазу до навіть місцями металу; отже, експериментуючи з ними ми намагалися віднайти той стиль, який буде найбільш  до вподоби нашому слухачеві (ми надіємося на це).

Як вам працювалося над дебютним альбомом «До сонця»?

Сергій Запорожець: Працювалося довго, але ми це зробили, цей крок вже позаду, ми здобули дуже цінний досвід та постараємося його використати в подальшій своїй роботі.

Олександр Руденко (бас): Робота класна, але і тяжка (особливо коли починали писати), відчувався дискомфорт по роботі в студії… Але загалом – круть…. Особлива подяка людям , які в нас вірили і допомагали (Рома Бойко, респект, і особиста дяка за поради по інструменту).

Олександр Гуштюк: Народження було болісним та радісним одночасно. Багато матеріалу не увійшло в альбом, з тих чи інших причин. Як зразок, композиція, що не попала до альбому «До Сонця», ви можете почути в  переробленому варіанті за назвою «Моя Муза».  Також складнощі в записі були викликані тим, що Вікторія Іващук змінила місце проживання (на Київ), і дуже рідко навідувалась в Чернівці.

Експерименту на кшталт спільної роботи із репером SL над треком «Моя муза» не передбачається? З ким би хотіли записатися із відомих музикантів?

Сергій Запорожець: Ми й надалі будемо співпрацювати с SL, а також є деякі сюрпризи для наших поціновувачів на рахунок стилістики та загалом аранжування. Вже скоро в нас будуть клавіші, а також, може, ще щось цікаве. Слідкуйте за новинами! Було б цікаво співпрацювати з бітбоксерами та скрейтчерами. На рахунок того, з ким би хотіли записатися із відомих музикантів – мені було б цікаво записатись зі Skunk Anansie, в неї дуже потужний голос та мелодичні композиції.

Мар'яна Українець (вокал): Нам надзвичайно сподобалась співпраця з SL ,це було надзвичайно круто. Для нас це було чимось новим, ми вперше записали трек в стилі хіп-хоп. Насамперед в планах є запис цілого альбому з SL. На даний час ми почали працювати над ним і найближчим часом ми порадуємо наших слухачів новими композиціями.

Інструментальні композиції, які присутні у вашому репертуарі (наприклад, «Наша Зустріч Була...»), це швидше як виключення із правил, чи ви часто робите такі матеріали?

Сергій Запорожець: Ми часто робимо такий матеріал, хіба задля того, щоб надати вокалісту трохи відпочинку.

Олександр Руденко: Ми один період тільки що і робили – це інструменталки, і я вважаю, що це круто тому, що музика – це те, чого не передати словами…

Коли чекати від вас кліпів та нових релізів, чи літо ви присвятите виключно фестивалям?

Сергій Запорожець: Зовсім скоро ми збираємось випустити сингл, або навіть два (один за одним). Це нові композиції, які вже у новому стилі, більш важчому. Наразі проводиться запис.

Куди, до речі, на фестиваль хочете потрапити найбільше? Або в якому місті світу зіграти хотілося б?

Олександр Гуштюк: Фестивалі всі кльові, і когось особливо не хочеться виділяти. Бажання виступити – сольний концерт в Карнегі Холі!

Хто у вас пише музику? Тексти? Чим головним чином надихаєтесь? І що головніше – музика чи слова?

Сергій Запорожець: Пишемо ми всі, коли хтось приносить якусь гармонію. В нас досить плодовитий басист, досить часто він приносить все нові и нові ідеї, ба навіть з повністю розписаними партіями.

Мар'яна Українець: Все ,що ви маєте змогу почути, все створюється спільними зусиллями. Ми є одна команда. Кожен з нас – невід’ємна частина гурту. Звичайно, ми співпрацюємо з такими поетами, як Віктор Ковальчук, Валентина Мельничук . Також наш бас-гітарист Олександр пише як вірші так і музику.

Насамперед, нас  надихає на створення нових композицій сам стиль, в якому ми працюємо. Рок – це драйв, це життя, це те, що запалює кожного з нас. Саме рок надихає нас на створення не просто примітивної музики, а музики, яка б запалила тисячі сердець і змусила їх битися з нами в одному ритмі.

Щодо того, що головніше – музика чи текст, то особисто для мене звичайно і музика і текст є невід’ємною частиною один одного.

Олександр Гуштюк: Музику пишемо  всі разом. Буває, що хтось приносить повністю готовий кістяк пісні, але все одно аранжуванням всіх партій кістяк змінюється. Ось і виходить, що пишемо всі разом.

Надихаємось своїми життєвими переживаннями, те що відбувається в суспільстві, ну і тощо. Що головніше – хтозна. Я вокал сприймаю як ще один інструмент, але все одно деякі слова з тексту підкреслюємо музикою, тому немає головнішого. Рівні.

Де і як вам більш приємніше виступати: в клубах, на фестивалях? Ви не цураєтеся і виступів камерних, як от колись, наприклад, на виставці художніх робіт Сергія Стебліна…

Сергій Запорожець: Напевно найприємніше виступати, коли публіка тебе слухає та підтримує, коли є контакт зі слухачами. А місце не таке важливе для цього.

Олександр Гуштюк: Кругом, де нас радо сприймають, там ми і полюбляємо грати. І не важливо: нас слухають 10 чоловік чи 1000.

Яку музику ви самі слухаєте? І наскільки збігаються у вашій групі музичні смаки?

Сергій Запорожець: Смаки досить різні. Наприклад, я схиляюсь в сторону рок музики, але слухаю багато всякої. Єдине що не люблю – «блатняк» та низькосортний реп (Саня SL, посприяв зміні моєї думки про реп взагалі).

Олександр Гуштюк: Особисто я слухаю всі стилі музик, якщо вони круто зроблені.  Мені плювати на закидони деяких людей, що то попса і я слухати не буду (а самі тишком слухають Майкла Джексона бо він крутий). Смаки збігаються. У кого не збігаються, після чергового походу на пиво – збігаються:)

Кого із гуртів Чернівців могли б виділити? З ким дружите?

Сергій Запорожець: Дружимо з багатьма, і тут дуже важко виділити когось тому, що в Чернівцях багато музикантів переходять з одного гурту до іншого, таке собі велике переселення музикантів.

А на мою думку, гурт – це перш за все музиканти. Це та енергетика, яку вони віддають на концертах своїм слухачам. Наприклад, був гурт Х і він мені подобався, змінився склад і наразі він зовсім мені не подобається, хоча репертуар той самий, а «подача» змінилась. Людський фактор і фраза «нет незаменимых людей» вже сюди не підходить.

Олександр Гуштюк: Особливо ні з ким не дружимо, просто приятельські відносини. Я поважаю всі чернівецькі колективи, котрі пишуть власну музику. Кавер бенди – то є лабухи без душі. Грають добре, а своїм виглядом кажуть – заплатіть нам, та й ідіть додому.

Кілька слів нашим читачам й вашим слухачам:):

Сергій Запорожець: Любіть одне одного, любіть батьківщину і все буде добре!

Олександр Руденко: Слухайте якісне, креативне, те, чого душа просить, а не те, що вам нав’язують муз канали…. І всім позитиву!

Олександр Гуштюк: Бажаю всім слухачам та читачам міцного здоров’я, мирного неба та багато гарної музики в їх житті!

Митько Сяржук