Екстравагантний івано-франківський гурт називає свій музичний напрям «КурваМама Style (вільний та необмежений)». Переконатися у необмеженості їх музики можна у новому альбомі, який нещодавно «вийшов у люди». Ми поспілкувалися із лідером групи Станіславом Боднаруком, який розказав про деякі деталі платівки «Дабудай» та багато інших цікавих речей.
Напевно, стандартне питання, але вкрай необхідне: що значить ДАБУДАЙ?
Це, мабуть, те ж саме що і Пан Пупец’. Нехай кожен вигадає собі сам. Можливо, це якийсь казковий край, чи дієслово, чи ще щось. Особисто для мене – це другий альбом Пан Пупец’.
Кожен текст, за вашими словами, – це картина з глибоким змістом. А яка пісня все ж найзмістовніша? Для тебе особисто?
Так, дійсно, кожен текст це історія про щось. «Дабудай» – весела та безтурботна пісня ні про що. Зміст в ній єдиний, і можна сказати, один із основних в пісні – щоб дружньо наспівувати «О-о-о-о дабудай-дабудай-дабудай». «Убив мільйон» – співають всі наркотичні препарати. «Мольфар» – пісня про доньку мольфара, путану, яка зваблювала всіх чоловіків, які в свою чергу згинули від потойбічної сили батька. «П’ятниця-хлоп’ятниця» – про веселі вихідні, пов’язані з алкогольним угаром та не дуже приємним виходом з них. «Йоко» – це ціла історія про японського хлопчика (хоча ім’я не дуже хлопчаче), про довіру і справедливість.
Особисто для мене, по ліриці, близька пісня «Час». Можливо тому, що написав її особисто, з власних переживань. В цьому альбомі також висловили повагу та захоплення творчістю народного артиста в пісні «P.Z.». «Я Фрукт, я Овоч» – пісня-переживання істоти з обмеженими можливостями. Пісня про глибокий сон з якого витягує буденна річ типу телефонного дзвінка – «Не Хочу Чи Хочу». Пісня «Земля» – патріотичного забарвлення. «HMR» – пісня-стьоб, в якій ми висловлюємо все своє «фе» лайну, яке нам «втюхують» через «зомбоящик». Ну, і завершує альбом моторошний «Dr. Kremchowsky», який неодмінно коли-небудь постукає у вашу голову, а, можливо, навіть і потрапить туди.
Матеріал альбому досить різноплановий як у текстовому так і музичному аспектах. Пан Пупец’ ще «шукає себе», чи ця різноплановість – свідома?
Було б дуже погано, якби були б дії не свідомими. Ми робимо те, що нам подобається. Ми не намагаємося угодити слухачу всіма піснями. Не можу сказати, що ми найшли себе, але і не можна сказати, що шукаємо.
Що в процесі над диском було найтяжчим?
Хотілося дорослих текстів (хоча, відповідаючи на попередні питання, з’явилися сумніви: п’янство та б*ядство). Над ними проводилася серйозна робота. Найважче, мабуть, було сказати: «Стоп. Вже все готово».
Хтось допомагав вам у записі альбому?
Записували все самі, без сторонньої допомоги на Frost Magnetic Rec. Але без моральної підтримки друзів мало що б вийшло. Записати – мало, це навіть не пів роботи. Багато друзів, а зараз їх можна назвати учасниками великої команди Пан Пупец’, зробили велику роботу.
Ярослав Зень – дизайн всього, Кіріл Кіріллов – супер обгортка та ілюстраці, Юра Басараб та Андрій Швидченко створили сайт, та багато-багато людей яких «іншими» не можна називати.
Вам уже 10 років... Але це лише другий альбом. Чому так мало випускаєте?
Це можна списати багато на що: заміна барабанщика, «супер прийнятні» умови розвитку рок-музики в Україні і т.п.. Але, скоріш, ми самі затягнули. Альбом цей перезаписаний. Записали ми його ще у 2010 з Андрієм Михайловим (ех-драмер). Але зараз він звучить набагато краще. Повірте.
Багато хто з музикантів уже не випускають платівки на фізичних носіях. Ви ж пішли на такий крок. Чому?
На нашу думку записати та не видати фізичний носій – це незакінчена справа. Багато треба прикласти зусиль. Щоб його захотіли купити люди. Ми зробили ставку на зовнішній вигляд. Кірілу (художнику) вдалося зробити альбом бажаним. Тримати в руках результат своєї праці – дуже важливо!
Розкажи про що та книжечка на 24 сторіночки, яка є з диском?
Книжечка – художній шедевр Кіріла Кіріллова. Саме йому вдалося намалювати наші пісні. Можна вічно дивитися на його графіку та находити щось нове, чого не бачив. Тексти також написані вручну. Почитайте та перегляньте обов’язково!
Які ще сюрпризи/подарунки готуєте своїм шанувальникам в майбутньому?
Сподіваємося видати декілька відео. Послухайте нас наживо. Думаю, це краще, що ми чекаємо від слухача. Ну, і ми не зупиняємось, навпаки, інтенсивніше починаємо працювати.
Яка ціль стоїть перед гуртом на найближчий час?
Відвідати більше міст з «Дабудай» та творити новий матеріал.
Митько Сяржук
* Київська презентація відбудеться 23 травня в клубі «Бочка на Подолі»
У п’ятницю 23 травня у столичному арт-клубі «Бочка» відбулася презентація нового альбому «Дабудай» івано-франківського гурту Пан Пупец. Ці незаангажовані хлопці давно полюбилися публіці своєю оригінальністю і відкритістю до експериментів. Нова платівка стала ще одним яскравим доказом того, що «пупців» не стримують жодні рамки
Гурт Пан Пупец' презентує свій другий альбом у незвичному форматі та з незвичною назвою «Дабудай». Власне окрім самого диску з дванадцятьма піснями, це ще й ілюстрована книжка на 24 аркуші
Сьогодні нашим співрозмовником став вокаліст та гітарист івано-франківського гурту Пан Пупец. Сам же колектив уже давно зайняв почесне місце в українській альтернативній музиці. Хоча в доробку музикантів лише один повноцінний альбом, та їх знають, поважають, чекають, запрошують на фестивалі і на радіо. Їх люблять за позитивний настрій і музику. Про творчість і життя ПП – Станіслав Боднарук
«Досить» – это гимн воинам, которые сейчас защищают украинскую землю и независимость от военной агрессии России
