Один: «Ми робимо все на власному ентузіазмі»

Гурт «Один» існує вже досить давно. Але, на жаль, в активі музикантів лише два ЕР. Та в кожну їх пісню вкладено максимум емоцій та душі. Їх пісні сповнені ліричності та драйву, потужності звуку та гарних текстів. Напевно, це є запорукою успіху справжніх митців. Вокаліст та гітарист гурту Юрій Попов розказав про історію, сьогодення та плани колективу.

Привіт. Для початку розкажіть трохи про історію створення гурту.

Привіт! А що там, власне, розповідати? Все ж таки головне — це музика, а не шлях до неї. Кожен з нас прийшов до неї своїм шляхом, а потім час показав, що ми повинні робити її разом.

Але, якщо потрібно, то я скажу кілька слів.

Загалом, офіційною датою створення прийнято рахувати 8 березня 2005 року (саме тоді відбувся перший виступ групи, в рамках фестивалю РокКлубОк). До речі, склад групи на той час сильно різнився від теперішнього (з першого складу залишився тільки я). Крізь нас пройшло досить багато людей, але, як я вже казав, час зробив свою справу і ось, ми тут, такі, як є!

А «Один» чому?

Поясню. Коли постало питання про назву команди, всі учасники посилено міркували над цим. Та нічого путнього в голову не приходило. Якось я йшов вулицею рідного Івано-Франківська і в голові виникла думка: «Один» — гарне слово…» Слово мені сподобалось своєю неоднозначністю і глибиною, що відповідала нашій музиці і моїм особистим поглядам на світ. Я запропонував і всі підтримали. Тому і «Один».

А тепер – ближче до творчості. Нещодавно вийшов ваш другий ЕР. Розкажіть про нього.

Хм… Нічого особливого. Це просто підбірка пісень, які ми вирішили донести до людей (це зовсім не означає, що інші пісні не варті вашої уваги, просто так вже вийшло). Я гадаю, що цей ЕР цілком передає нашу філософію (якщо це можна так назвати). Відмічу, що запис відбувався у дуже приємній атмосфері. Ми із задоволенням повернемось у студію, як тільки зможемо!

Де вже відбувалися презентації, а де плануються? Як сприймають у містах?

Презентації, наразі, відбувались тільки у Івано-Франківську (де ми відіграли перший сольний концерт) і у місті Тернопіль. Пройшов час і підтасовувати концерти під гасло «концерт-презентація» тепер, мабуть, не зовсім доречно, тому у планах «презентацій другого ЕР» наразі немає. Прийде час і будемо презентувати щось інше!

Коли ми планували сольний концерт, то не очікували такої кількості людей...

В рідному місті, звичайно, нас прийняли дуже круто! Не зважаючи на те, що концерт відбувався на одному з найменших майданчиків міста арт-кафе «Мармуляда», там було багато людей і всі прийшли до нас! Це було дуже приємно.

Тернопіль також зустрів нас привітно і тепло. Людей було мало, але ті, хто прийшли не розчарувались, і ми у свою чергу залишились задоволені.

Я навіть не пригадую такого концерту, де нас би погано зустріли. У всіх містах, де ми грали хороші люди і активна публіка. Подяка їм за це!

Думаю, ви отримуєте відгуки від прихильників. Який ваш реліз більше хвалять?

Я дуже вдячний тим людям, які нас слухають! Якби не вони, то для кого тоді? Відгуки бувають різними, і я не насмілюсь когось звинуватити, бо сам розумію, що є багато музла, яке мені не до вподоби, але ж це не значить, що це об’єктивно. Попри це, до цього часу не було такого, щоб нас облили брудом чи написали щось дуже погане про нашу музику.

Взагалі, «Другий» вийшов таким, як ви його планували? Щось би переробили зараз в нім?

Ми не планували зробити його «таким» чи «інакшим», ми просто зробили його!

Ні, я нічого не змінював би у цих піснях. Я переконаний, після того, як пісня видана, вона починає свій власний шлях (вже без участі музикантів). У пісень є життя, і переробляти їх постфактум, все одно, що робити пластичну операцію вродливій, здоровій, людині!

Можна, звичайно, трішки змінити аранжування для живих виступів, часом поімпровізувати з гітарним соло, чи вокалом на концерті, але переписувати — не хочу.

Ви заздалегідь плануєте виходи релізів, чи просто пишете й записуєте пісні, а потім «згрібаєте» їх під один «дах» у вигляді збірок?

Обидва релізи були, якоюсь мірою, сплановані.

З першим було складніше. Ми ще не знали, як воно і що воно… Друкували обкладинки, тиражували диски (звісно за власний кошт) і т.д., не зрозуміло для чого.

 «Другий» пішов легше. Ми просто знали, що ніякого офіційного релізу не буде, ми свідомо йшли до Інтернет-релізу і, зрештою, зробили це.

У вас уже є два ЕР. Коли ж, нарешті, повноформатний альбом?

Наболіле питання. Зараз, як ніколи, актуальне.

Ми працюємо над цим. Ми дуже хочемо, нарешті, записати повноцінний альбом! Але ж всі знають, у чому найбільша затримка, — це гроші (як банально це не звучало б). Ми робимо все на власному ентузіазмі. Тому, часом, не вистачає коштів не реалізацію всіх задумів. Але ми обіцяємо, що це неодмінно станеться!

Ваша відеографія містить два офіційних відео («За мрією» та «Ангел не чує»). На які пісні будуть  наступні кліпи? Працюєте над цим?

І над цим ми працюємо! Ми вже запланували зйомки відео на одну з нових пісень (з тих, що ще не записані). Але зараз ще не час відкривати всі подробиці. Ми триматимемо вас в курсі.

«Один» має неабияке відношення до гурту «Фліт». Розкажіть, Юрій Попов грав «на два фронти»? Чому знову «Один» це основний гурт вокаліста?

О! Зараз все поясню.

«Один» не має жодного відношення до гурту «Фліт». Так, був час (кілька місяців), коли я грав і співав у складі «Фліт», на заміні Володимира Новікова але Фліт НІКОЛИ не ставав і не міг би стати моєю основною групою!

Я завжди знав Флітів, як хороших хлопців, тому погодився на пропозицію стати учасником команди. Невдовзі стало очевидним, що я глибоко помилявся і працювати мені доведеться зовсім не з тими людьми, які роками вкладали свою працю в розвиток гурту. Співпрацювати з сучасним керівництвом Флітів для мене було неможливим, як наслідок, я прийняв однозначне рішення покинути гурт. Наші погляди суттєво різнились, адже я завжди прагнув створювати якісну музику, що я можу сповна реалізовувати лише у рідному колективі («Один»).

В будь-якому разі, я б не хотів, щоб моє ім’я чи команду загалом, асоціювали з Флітами.

У ваших піснях ідеться про усе, що насправді хвилює учасників гурту. А з плином часу, є теми, які відходять на другий план, а які – навпаки, починають непокоїти й хвилювати?

Складно сказати. Пісні народжуються самовільно, я не керую цим процесом. Я просто відчуваю, коли потрібно взяти гітару і заспівати, саме тоді і створюється музика.

Щодо тематики пісень, також немає однозначної відповіді. В голові весь час пульсують тисячі думок, образів, питань і відповідей. І я не можу сказати, що одні з них важливі для мене, а інші – ні. Одне можу сказати точно — тематика пісень напряму залежить від мого морального стану.

Буває й так, що кілька місяців я не можу написати жодного рядка тексту і жодного акорду (в такі моменти я не впадаю у відчай, я просто знаю, що всьому свій час).

Хто для вас є музичними «орієнтирами»?

Навряд я можу прив’язати нашу творчість до когось. Якщо для слухача є щось спільне між нами і кимось, то це виключно суб’єктивне судження.

Звісно ж були команди які вплинули на моє рішення зайнятись музикою. Я зараз спробую відтворити свій «плейліст», на той час, коли я починав грати. Це були: «One Minute Silence», «Papa Roach», «Korn», «Soil», «Limp Bizkit», «Soulfly», та багато інших (список доволі приблизний).

Яка географія ваших виступів? Де гралося найкраще, а де б хотіли побувати?

Географія? Ух, як голосно звучить (сміється)!

Наразі ми не мали турів Україною і виступали здебільшого у містах західного регіону (рідний Франківськ, Львів, Тернопіль, Чернівці, Дубно). Якось були у Вінниці (сміється).

Ми готові грати скрізь, куди нас запросять. Нам байдуже, в якому місті, чи селі грати, оупен-ейр, чи малесенький клуб… Головне те, що ми граєм, а люди нас слухають!

Чого очікувати від гурту в майбутньому, наприклад, восени?

Гадаю, восени, ми якраз і розпочнемо роботу над новим відео (про яке я згадував раніше). Очікувати від нас можна всього! Можливо, почнемо писати альбом.