Майже шість років, хлопці з гурту Полюси йшли до дебютного альбому та відео, які мають побачити світ восени. Історія колективу – це історія, як завдяки наполегливій праці, відвертості і моральності можна з гастролей по Садгірському району дорости до визнання прихильниками у багатьох куточках України. А, наприклад, свого часу у кожного поважаючого себе студента чи школяра в телефоні мала бути «Ваш абонент». Але детальніше про себе розкажуть тільки самі музиканти. Тож, про Полюси – вокаліст Олег Сірман.
Привіт! Вашому гурту вже 6 років. Що вважаєте найбільшим досягненням за цей час?
І вам привіт. Нам лише в грудні виповниться 6 років. Я думаю, що наше найбільше досягнення ще попереду. Ми встигли багато за час існування команди, але це лише початок, 2011 рік ще не закінчився, можемо обіцяти багато сюрпризів.
«Полюси» - бо кожна пісня це своєрідна боротьба компромісів. На вашу думку, є ситуації, коли не слід йти на компроміс? У вашому житті таке трапляється?
Звісно є такі ситуації. Коли питання стосується наших рідних близьких, то компромісів не може бути. Вони це головне. Все решта відбувається в житті за принципом «ніколи не кажи, ніколи». Хто би що не говорив.
«Однакові сни»… Пісня дещо відрізняється від попередніх ваших робіт. Це просто експеримент, чи ви змінюєте стилістику?
Стараємося балансувати між сучасністю і класикою, між лірикою і драйвом. На моє переконання, «Однакові сни» дуже драйвова пісня, власне вона і покликана збільшити кількість пісень, які будуть підривати публіку на концертах. Стилістика команди ще формується, тому я не можу відповісти, в якому напрямку ми рухаємося. Ми творимо те, що нам подобається, тому, можливо, в даний момент наші пісні дещо різні.
До речі, нещодавно ви зняли кліп на вищезгадану пісню. Це дебютна ваша відеоробота. Важко було на знімальному майданчику?
Ми відклали презентацію цього кліпу з тієї причини, що робота була експериментальна і режисер який її знімав ще не мав досвіду знімати відео. Тому ми віддали його на хороший монтаж. Сподіваємося, що до жовтня все буде готово. В соціальних мережах кліп точно буде показано. На знімальному майданчику було трохи зимно, плюс постійно нависали хмари і ми боялися, що от-от піде дощ. В цілому зйомки пройшли в досить позитивній атмосфері.
Повернімося трохи в минуле. В січні ви презентували книгу «Записки на зап’ястях» разом з Лесею Воронюк. Як прийшли до такої ідеї? Хто був ініціатором?
Ініціатором була сама Леся. Всю важливість роботи, яку ми робили вже зрозуміли на сцені, коли виступали. Ідея не нова, бо таке вже в літературі практикувалося, але в нашій країні такий жанр презентації прози не був поширений. Ми зовсім не вагалися і допомогли Лесі. Ми великі друзі.
Ви взагалі читаєте сучасну українську літературу? Когось виділити зможете?
Не можу похвалитися, що багато читаю. Каюся в цьому. Але люблю як і живих класиків української літератури так і молодих письменників. Гадаю в української літератури є велике майбутнє. Бачив це на власні очі, коли презентували книжку Лесі.
Відомо, що в вересні ви плануєте випустити дебютну платівку. Туди ввійдуть ті пісні, які вже зараз можна чути, наприклад, в соціальних мережах?
Справді можна буде почути, як пісні, які є в соцмережах, так і ті, які ще ніколи не були доступні для публічного прослуховування.
Взагалі, це буде фізичний носій, чи ви, як багато нинішніх виконавців, «кинете» альбом в Всесвітню мережу?
Нікого кидати не будемо. Вийде справжня дебютна платівка. Тираж поки тримається в таємниці.
А є якісь факти, якими ви б могли поділитися стосовно майбутнього релізу? Наприклад, назва…?
Альбом буде без назви, ну принаймні, поки ми це так плануємо. Це робиться для того, щоб не розсіювати увагу людини, яка буде мати наш альбом, тобто щоб люди спочатку запам’ятали як нас звати.
Окрім альбому, чим ще плануєте зайнятися найближчим часом?
Готуємо програму з нових пісень, бо збираємося до кінця року дати концерти в кількох містах.
Яких здобутків ви прагнете?
Прагнемо визнання з боку людей. Хочемо, щоб наша музика вплинула на розвиток української музики в цілому. Наша мета, щоб класна українська музика була актуальною завжди.
Кілька слів на останок…
Бережіть себе і рідних.
Діма Войналович
(c) rock.kiev.ua
«Досить» – это гимн воинам, которые сейчас защищают украинскую землю и независимость от военной агрессии России