К сожалению, русская версия публикации отсутствует, предлагаем вариант на украинском языке

«Ревенко Бенд» - Світло і глибина неокласики

15.03.2009 · Интервью«Ревенко Бенд» - Світло і глибина неокласики

Гітариста і композитора Олексія Ревенка сьогодні добре знають шанувальники неокласики і неоромантики – стилів, які в Україні нині активно розвиваються поруч з таким явищем як пост-рок. Це – музика вдумливих людей, як правило молоді з базовою музичною освітою, яка ментально прагне пов’язати сучасні тренди з світовою класикою.

Найяскравіші представники – «Ревенко-Бенд», «Симфоманія» – дівочий струнний гурт та паніст і радіо ведучий Роман Коляда. Неокласичний напрямок розвивається в кількох площинах. Це – живе концертування, запис музики до кіно і театральних вистав, видання сольних дисків. До речі: неокласика, неоромантика і нове прочитання етніки нині скрізь у світі переживають справжній ренесанс. І Україна – не виняток.

«Ревенко Бенд» у 2001-му році. Сполучення гітари, скрипки, віолончелі і флейти викликали ностальгію за чимось прекрасним, проникливим і світлоносним. Свій перший твір Олексій написав в 11 років. Багато років потому цей твір отримав назву «Апологія душі» і дав назву одному з останніх альбомів «Ревенко Бенд».

Перед тим як створити власну групу, Олексій грав як гітарист у різних рок-командах, але інтуїтивно відчував, що то – не його шлях. Як гітарист-віртуоз, композитор і аранжувальник, він по справжньому реалізував свої здібності у межах власного проекту, кістяк якого склали Євген Смальцуга – флейта, Марина Кучма – скрипка, Анфіса Ревенко – віолончель, Олексій Ревенко – акустична гітара. На концерти і сесії звукозапису Олексій часто запрошує інших музикантів, які значно посилюють звучання групи.

Грандіозно виглядав концерт у залі консерваторії «Політ в історію», який було якісно записано і згодом видано. Разом із саундпродюсером і автором музики Володимиром Будченком було записано і видано експерименталь ний диск «Дух часу». Багатьох прихильників творчості Юрія Шевчука і ДДТ приємно здивував «Ревенко Бенд» диском «Інструментальні версії пісень ДДТ». Пісенні теми бунтівного Шевчука у оркестровано-акустичному варіанті зазвучали несподівано ніжно, проникливо.

Увесь час Олексій Ревенко продовжує об’єднувати непримиренні табори рокерів і шанувальників класики – і робить це дуже переконливо і природно.

О.Є.: -Появі на світ Божий інструментальних версій пісень ДДТ передувала доволі тривала підготовка – численні візити у Санки-Петербург, прискіпливий процес аранжування і запису, переживання і невдачі, а зрештою – чітке усвідомлення творчої удачі...

О.Р.: - Мені завжди подобалися пісні Юрія Шевчука – трибуна і лірика. Я виростав на його музиці. Коли підріс – то усвідомив, що в його піснях є якийсь прихований симфонічний простір. На той момент, коли мій склад вже активно концертував і видав певну кількість матеріалу, я відчув бажання тимчасово відпочити від власних композицій. Рішення симфонізувати ДДТ було спонтанним, захотілося влити київського тепла у петербугський холод...

Мою ідею він спочатку, ясна річ,сприйняв досить стримано. Домовилися, що я зроблю одну річ, якщо йому сподобається – робитиму далі. Коли з ним познайомився ближче, то зрозумів яка це чесна, безкомпромісна, глибока і відкрита людина. На сцені і в житті він абсолютно однаковий, і справді любить свою «Родіну – Уродіну». Бо бував скрізь, в усіх «гарячих точках», докопуючись самотужки до істини у пошуках відповіді на питання «а що ж відбувається?». Він бував і в Києві під час Помаранчевої революції, виступав на Майдані. Перша пісня, яку ми «переосмислили», це – «Не стріляй». Юрій її схвалив. Це був 2006-ий рік. Протягом року ми переробили і записали 12 треків, зокрема такі пісні як «Революція», «Что такое осень», «Беда», «Ворони», «Ты не один», «Предчуствие гражданской войны», «В последннюю осень», «Просвистела»...

Я повіз цей матеріал у Пітер. Шевчук і ДДТ слухали усією компанією. Скажу чесно: попри те , що сподобалися мої переосмислення пісень, якість студійного запису виявилася неприйнятною... Це означало одне: я мусив усе перезаписати на іншій якісній студії з новим більш фаховим звукорежисером. Задля цього мені довелося на певний термін перебратися жити до свого друга, свою квартиру здавати і увесь час присвятити перезапису. Катастрофічно бракувало грошей, адже «Ревенко Бенд» працювали у значно розширеному складі. Додалися мандоліна, дві гітари, скрипка, бас, барабани, труба, фортепіано. Одне слово – цілий оркестр. Якісна студія також вимагала чималих коштів. Працювати доводилося майже цілодобово, адже ніхто не відміняв основних моїх обов’язків. Однак результат тих пекельних зусиль перекрив усі наші «ходіння по муках». Новий варіант запису Шевчук сприйняв без будь-яких зауважень, миттєво спрямував мене до російської аудіокомпанії «Навігатор», яка оперативно видала альбом чималим накладом, що невдовзі розійшовся на території Росії.

Не приховую: мене потішили схвальні рецензії у пресі, в Інтернеті, додали впевненості. Альбом вийшов друком у 2008-му – рівно через два роки з момнету виникнення ідеї.

О.Є.: - Отже, головний висновок такий – Твоя концепція неоромантизму таки перемагає обмеженість, скептицизм і недовіру?

О.Р. : - Можна й так сказати... А ще – допомагає знаходити нових друзів і соратників. Ми робили у Києві живу презентацію того диску, а також грали свої речі, котрі потрапили на диск «Політ в історію». Тоді до роботи долучилися скрипаль Сергій Охрімчук та перкусіоніст Андрій Мороз. Обидва – фантастичні музиканти. Мороза, наприклад, з закритими очима можна вирізнити з поміж 20-ти різних перкусіоністів, а Сергій Охрімчук – це не лише моя думка – демонструє клас гри такий, що загальновідомий віртуоз Жан-Люк Понті міг би дечому в нього повчитися. Цей концертний матеріал записував і зводив Володимир Будченко, який, як виявилося, пише непогану музику і є блискучим саунддизайнером.

Наша дружба вилилася у співпрацю, а згодом і в один проект, а саме – у диск «Дух часу». Ця пісенна програма виникла у нас під впливом знаменитого документального фільму «Дух часу». Звісно, це був експеримент, але я сподіваюсь на його продовження. Також нещодавно розмовляв про співпрацю з Ніно Катамадзе – її голос неймовірно чуттєвий, теплий, і я дуже б хотів поєднати її вокалізи з музикою нашого ансамблю... У мене немає сумнівів – то могло б бути дуже цікаво.

О.Є.: - Твоє ставлення до термінів «формат», «неформат», які часто можна почути від музичних редакторів радіостанцій і телеканалів?

О.Р. : - Чесно кажучи, я дуже хочу, аби нашу музику почули на європейських радіостанціях і телеканалах. Нині збираюся завітати до Відня і Стокгольму – звісно, зі своїм матеріалом. А щодо так званого «формату», то це, на мою думку, абсолютно штучний бар’єр, створений спеціально для того, аби непопсову музику відмітати з порога радіо і телебачення... Моя музика, вважаю, це абсолютний формат, цілком сприйнятний і зрозумілий формат людської душі, її світла і глибини. Будь-хто може легко у цьому переконатися, лишень не пропускайте наші концерти...

Олександр Євтушенко
© Киевский Рок-клуб


 
ПУБЛИКАЦИИ
Ревенко и Будченко - в «Духе Времени»
НОВОСТИ
Ревенко и Будченко - в «Духе Времени»
18.12.2008

Альбом «Дух Времени» сделан, исходя из последних тенденций звукозаписи, когда главным в содержании является не песенная форма, а неповторимый саунд. Тексты композиций четко характеризуют дух нашего времени и одновременно дополняют музыку, привнося в неповторимое звучание идею славянской души.

РЕКОМЕНДАЦИИ
No comment
НОВОСТИ
No comment
24.03.2022

No comment

Фронтмены групп The Gitas и O.Torvald – представили общую песню
НОВОСТИ
Фронтмены групп The Gitas и O.Torvald – представили общую песню
02.05.2022

«Досить» – это гимн воинам, которые сейчас защищают украинскую землю и независимость от военной агрессии России