Диктатура на ймення «Кітч»

З наближенням яких-небудь чергових свят у нашій країні будь-яка хоч трохи поміркована інтелігентна людина відчуває справжні «танталові» муки. З ним це відбувається в компанії друзів та близьких за загальним столом, коли комусь закортить включити один з так званих національних телеканалів...

Ну, скажемо «1+1» або «Інтер». Цікаво, що жоден з «національних» у свята абсолютно нічим не відрізняється один від одного. Не відрізняються в самому гіршому розумінні слова, всюди править бал його величність Кітч. Точніше: пострадянський естрадний кітч сугубо московського розливу. Таке відчуття, що добродій генеральний продюсер та іже з ними закуповують цей кітч вагонами і притому з одного і того джерела, що особисто мені представляється отакою «фабрикою мрій» по-радянськи.

Чому по-радянськи? Так тому що усі фігуранти «Гарних пісень», «Золотих грамафонов» і інших «Пісень про головне» абсолютно нічим не відрізняються від героїв пріснопам’ятних фестивалів комсомольської пісні. Та ж причесаність, однаковість, безмузикальність і безталанність. І це при наявності розкішної сценографії, стовідсоткової фонограмності, чудових світлових ефектів, точної імітації людських почуттів...

І чим більш яскраво в плані іміджу виглядають ці артисти - тим страшніше виглядає підміна Справжнього незграбними дрібничками. Так що, тотальна підміна справжнього непотрібним маскультом - це і є політика національних телеканалів? Тобто - тріумф несмаку замінився на Диктатуру Кітчу? Саме так. Як Ви думаєте, чому на жодному з так званих національних телеканалів «1+1», «Інтер», «Новому каналі» або «ІCTV» Ви дуже рідко побачите і почуєте Тараса Петриненко, «Піккардійську терцію», Тараса Чубая і «Плач Єремії», Марію Бурмаку, «ВВ» і ще безліч інших чудових артистів з країни, що вищевказані «1+1», «Інтер» нібито представляють?

Відповідь проста: усі ці артисти якось не укладаються в прокрустово ложе пострадянського Кітчу. Вони просто інші, місцями - незручні, місцями - спірні, але - саме головне - справжні. Уся справа в тому, що ці добродії більше всього на світі бояться от цього справжнього по-суті, справжнього від «А» до «Я», всього того, що неможливо підретушувати під середньоміщанський смаковий «стандарт». Ось Вам відповідь на питання про крайній ступінь вульгарності і несмаку, що переповняли їхню новорічну продукцію - усі ці так звані мюзікли за участю так званих пострадянських естрадних зірок.

Диктатура Кітчу, яка міцно затвердилася на «Інтері» і «1+1» - це їхній Бізнес, спосіб заробляння грошей. Але причому тут мільйони ні в чому не винних телеглядачів, яких обманюють, підсуваючи вже пережоване російське «мило»? Починають збуватися самі невтішні прогнози самих скептично налаштованих помаранчевих революціонерів. Тобто - революція політична не спричинила за собою культурну. Тобто - ті ж гігантські теле-машини як і колись заробляють ті ж гігантські гроші, пропонуючи той самий найвульгарніший Кітч у всіх можливих його модифікаціях. Не змінилося анічогісінько!

Ми всі, насправді, дуже маємо потребу в такого роду альтернативі, тобто - у чесних правилах гри. Якщо у свята, гуляючи каналами, ти не спостерігаєш нічого крім Кітчу, це означає одне - не треба було мерзнути на Майдані, не треба було скандувати до хрипоти. Не потрібна була революція, якщо в мізках і в «ящику» нічого не відбувається. А Ви як вважаєте?

Олександр Євтушенко
© Киевский Рок-клуб