Христина Соловій – про свій першій в житті дует та про зйомки кліпу:
Я дуже обережно ставлюся до дуетів, бо вони впливають на творчість. Ти впускаєш у себе світ іншого музиканта, переймаєш його енергію та дзеркалиш його. Це мій перший дует і я щаслива, що він відбувся з легендарним Олегом Скрипкою. Я отримувала багато пропозицій заспівати в дуеті, але не відчувала себе готовою з різних причин. Пропозиція Олега – це таке стовідсоткове потрапляння в ціль. Хімія, яку не потрібно шукати. Вона є і все. Як саме це вплине на мою творчість – самій цікаво. Може, я почну краще танцювати, або стану м‘ягше вимовляти букву «л», або куплю собі косуху, навчуся грати на гітарі і подамся в рокери.
Зйомки тривали досить довго, але я зовсім не помітила, як минув час. У перервах ми з Олегом багато говорили про все на світі. Я вмикала йому свою улюблену музику, а Олег вчив мене танцювати. Атмосфера була романтична.
Режисером кліпу у стилі легкого бароко став Юрій Двіжон. Ось що він розповідає про ідею кліпу:
Часто, закохавшись, люди бояться зробити крок назустріч одне одному. Саме тоді їхні емоції, як маріонетки, опиняються під владою страху бути відштовхнутими чи незрозумілими. Через це герої зближуються з осторогою. Але інколи потрібно дати волю почуттям і звільнити їх від “крижаних кайданів”…
Олег Скрипка – про концерт-презентацію:
Ми вирішили продовжити зимові святкування та подарувати нашим друзям та прихильникам ще один чарівний вечір. До цього дня ми готуємо спеціальну програму: на вас чекає яскраве шоу, святкова атмосфера та приємні сюрпризи!
Поява на українській музичній сцені Христини Соловій є чи не першим випадком, коли завдяки телевізійному талант-шоу перед масовою аудиторією з'являється артист некомерційного формату. Святослав Вакарчук став не лише наставником співачки в рамках телепроекту, але й допоміг їй втілити в життя заповітну мрію — створити альбом лемківських пісень у авторській обробці
Автор и вдохновитель поп-группы Ampula Seven, блэк-метал команды Haissem и формации Sunset Forsaken, о том, что внутренняя потребность в творчестве важнее внешних стимулов