К сожалению, русская версия публикации отсутствует, предлагаем вариант на украинском языке

Готик-пати «Necropolis» в Збаразькому Замку, 29.05.2004

21.06.2004 · Новости

Подорож до Збаражу, яка весь час була під знаком запитання через деяку низку нестиковок та перепон, врешті-решт стала можливою і стала чудовим відпочинком. Додатковим стимулом відвідання мальовничого містечка Збараж, що недалеко від Тернополя, стали дні Києва, які, як і інші масові свята та заходи, завжди супроводжуються масовою вилазкою «гарадской маладьожи» - гуманоїдів у спорткостюмах та кепках вкупі зі свіжою партією випускників загальноосвітніх шкіл - у центр міста задля невибагливого відпочинку у вигляді руху у двох напрямках по тілу спиртних напоїв та традиційних мордобійних розваг з вибиванням останніх залишків осередків розумової діяльності. І, як доречно підмітив мій коллега scorn, евакуація з міста на час цього безперечно цікавого дійства зовсім не завадить.

Отож чудового суботнього ранку невеличкою компанією ми самотужки рушили у напрямку певно нового осередку темної сцени на Західній Україні. Діставшись Збаражу, подорожуючим довелось ще трошки порозплутувати головоломку місцевих вуличок, які справно приховували саме дорогу до замку. Без допомоги місцевих жителів довелось би скрутно. Але в кінці-кінців ми все ж дістались місця проведення чергового Некрополісу. Незважаючи на невеличке запізнення, в нас був час поблукати територією замку, з усіма поздороватись, про щось порозмовляти. Щодо місця події, то потрібно відзначити, що сам замок не вражає своєю архітектурою, але що там не кажи, все ж атмосфера замку справляє враження, додатково приваблюючи людей. І справді, певно це найкращий варіант проведення подібних вечірок. Внутрішнє подвір'я, одразу ж після входу крізь ворота замку, милує око навіть не дивлячись на роботи по реставрації будівель замку. Одною з прикрас подвір'я є чималої глибини колодязь, який обачливо закритий решіткою. Готи напідпитку не завжди дивляться під ноги та й просто темно на вулиці вночі. До замку прилягає чудовий парк, в якому прогулювались гості заходу до початку основного дійства.

А почалось воно з анонсу програми заходу: було названо виконавців, представлено діджеїв і тп. Відкривала вечірку «Некрополіс. Тризна» акустична група зі Львову під назвою «Замкова Тінь». Щоб якнайкраще передати атмосферу своїх творів гурт розташувався в одному з кутів замку під відкритим небом тоді, коли сонце вже починало неспішно хилитись за обрій, а стіни замку відкидати тінь… Слухачам було запропоновано твори з «Середньовічного Циклу». І виходячи з назви циклу можна зрозуміти стилістику пісень, що виконувались. Щиро кажучи, я не очікував на такий початок та ще прямо на подвір'ї замку. Чудовий виступ, який закономірно був нагороджений доброю порцією оплесків присутніх.

Далі публіку було запрошено всередину на продовження програми заходу. Продовжувати її було доручено гостям з міста Вінниці. Гурт «Reactor», який було анонсовано як industrial-колектив, був більше схожим на проект метал-сцени, тому мене він особливо не зацікавив. А ще якраз нашу компанію почав мучити нестерпний голод і допомогти якось впоратись з цією проблемою нам мала анонсована готична кухня. Отож ми не вагаючись розчинились у масі натовпу, що пливла у трапезно-кінопоказну залу в нестримному потязі за безкоштовним пивом. У скромному готичному меню з-поміж іншого значились страви з назвами, що бентежать уяву, «Кров Янка», салат «Ірокез» та чудовий десерт - сирники «Лакрімоза». Щоб не відчувати потім себе людиною, яка щось пропустила, цілком доречно всі з нас скуштували кожну з готичних страв.

Тим часом добіг кінця виступ гостей з Вінниці і на тривалий час танцпол та пульт було віддано у розпорядження чималої когорти діджеїв. Першим почав налаштовувати та розпалювати людей на танці DJ Danko зі Львову. Змінив його DJ Alarm, також гість зі Льову. Якщо я не помиляюсь, саме під час його сету відбулась непересічна подія. Лейпціг, німецьке місто, до якого на вимогу тамтешньої публіки, що скучила за якісною та неординарною музикою, вирушили три колективи з України Кому Вниз, Dust Heaven, Grey/Scale, вийшло на зв'язок із Збаражем. Віталій Федун, редактор УГП, ще раз нагадав відвідувачам, що є такий фестиваль Wave Gotik Treffen, що туди поїхали колективи з України, а також побажав присутнім чудового відпочинку та гарного настрою. Далі черга стати за пульт надійшла до DJ Khomius. Після сету якого публіка майже у повному складі зникла з танцполу у невідомому напрямку. Хоча якраз за пульт стали гості з Києва, спочатку DJ Scorn, а потім я - DJ Core. Певно втома далась взнаки і люди бажали ковтнути свіжого повітря чи то пак пива. Тому надалі в кімнаті для танців було досить просторо. Публіка з поперемінним успіхом то більш заповнювала приміщення, то ріділа до всього кількох найстійкіших та найбільш ласих до музики. Тому хотілося б висловити подяку тим людям, що не полишили діджеїв наодинці зі страшним пультом з купою усіляких ричажків та кнопочок.

Обмінявшись оплесками з публікою, я поступився місцем на сцені останньому гурту, що був заявлений. Це були хлопці, що взяли собі назву «Холодне Сонце». Грають вони музику, що споріднена з творами вже всесвітньовідомого гурту «H.I.M.» (goth rock / love metal - e.n). Потрібно справедливо зауважити, що виходить у тернополян не гірше, а то й краще, ніж у фінських колег. Окремо слід відзначити титанічний труд таємничої особи, яка напустила шалену куму диму під час виступу гурту. Час від часу люди, що поряд стояли, з великими труднощами могли розрізнити контури обличчя одне одного, не кажучи вже про те, щоб якось побачити когось із виступаючих. Зрідка не інакше як зі співаючого туману виринав силует одного з гітаристів. Але це ще півбіди: стробоскоп теж не відпочивав і хвала космічним силам, що гурт виконав не надто багато пісень. Вуха б витримали, а очі - ні. Власне по завершенні виступу колективу втома вже була вельми відчутною та й переїзд дався взнаки. Тож невеличкою компанією ми вирушили в затишну кімнатку. Але й там певний час спокою не було. Пан Torquemada приступив до частування нас абсентом, виготовленим за оригінальною рецептурою. До нас ще долучився Василь із гурту, який щойно завершив виступ. Він став головним постановником езотеричних експериментів, що полягали в підпалюванні облитого абсентом цукру та різноманітними подальшими маніпуляціями. Такою веселою компанією ми й зустрічали світанок. Але сам світанок нас застав уже з заспаними мармизами, що благали лише про здоровий сон. Хоча під час наших посиденьок був ще показ фільму, ще грали діджеї, але про все те я не маю жодної уяви. Ще окремо хотілося б згадати про підвали, як я зрозумів, недавно відновлені, що були досить привабливими і не сфотографуватись чи просто поблукати тими коридорами означало б щось пропустити та жалкувати потім про це.

Тож подякувавши за відпочинок та розпрощавшись з усіма ми почали збиратись додому. Назад у напрямку Києва, але в інший спосіб, збирались лише дві людини - добродії Snake та Scald, лише їм вдалося якимось чином подолати проблему відсутності квитків у напрямку Тернополя. Ми ж, вже значно менше блукаючи містами та селами України прямували додому. З краєвидів у зворотній дорозі найбільше запам'ятався залізничний переїзд, який ми промайнули на чималій швидкості :). Кілька разів зупинившись на тиху годину, ми й дістались дому. Ще раз хотілося б висловити подяку організаторам, що спромоглися створити свято чудового настрою та подарувати гарний відпочинок гостям.

Источник: www.gothic.com.ua


 
ПУБЛИКАЦИИ
UGP-gothic-party «Necropolis» Lviv, 17.04.2004, Zbarazhsky castle
НОВОСТИ
UGP-gothic-party «Necropolis» Lviv, 17.04.2004, Zbarazhsky castle
12.06.2004

Љоманди Zsuff та Audi Sile, більше півдесЯтка діджеїв, переглЯд фільму Њела ѓібсона «‘трасті •ристові», безкоштовне пиво, готична кухнЯ та сам факт проведеннЯ цієї дифілЯди в мурах старовинного замку обов'Язково мали б зацікавити Як і поціновувачів таких дійств, так і предстаників мас медії.

РЕКОМЕНДАЦИИ
No comment
НОВОСТИ
No comment
24.03.2022

No comment

Андрей Толок, Haissem: «Музыка не шашлык, она не маринуется»
НОВОСТИ
Андрей Толок, Haissem: «Музыка не шашлык, она не маринуется»
19.07.2020

Автор и вдохновитель поп-группы Ampula Seven, блэк-метал команды Haissem и формации Sunset Forsaken, о том, что внутренняя потребность в творчестве важнее внешних стимулов