К сожалению, русская версия публикации отсутствует, предлагаем вариант на украинском языке

Олег Скрипка: «Не вічно наші люди ходитимуть на Кіркорова»

25.05.2004 · Интервью
Олег Скрипка
Олег Скрипка

Днями значно просунувся московський процес «ВВ» проти «Гала Рекордз» — вперше на пострадянському просторі відома група виграла суд проти компанії, яку звинувачує у масштабному порушенні авторських прав. Тож автор зустрівся з лідером групи Олегом Скрипкою, аби почути все з перших вуст.

1ОО гривень на рік чи 1000 USD на місяць?
У нас існує рудиментарна державна система захисту інтелектуальної власності, яка лишилась ще з радянських часів. Була така структура ДААСП, котра зараз називається УААСП, від якої відокремилось патентне бюро. Я достеменно не розумію, що там відбувається; між ними всередині існує латентна конкуренція. За схемою має бути точно так, як і в усьому світі; тобто всі організації, які використовують авторське право, в даному разі — стосовно пісні (чи це використання на радіо й телебаченні, чи виконання в ресторані, чи береться ліцензія на якусь збірку, чи хтось хоче переспівати пісню, ба навіть — випустити караоке або крутити мелодію в «мобілках»), мають сплатити автору за спеціальними тарифами. Це якийсь відсоток прибутку. Власне — це невеличка сума, яка аж ніяк не заважає бізнесу використовувача авторського права. Але ця копійчина має збиратися відповідною організацією, яка потім лишає собі з цього певний відсоток. Існує такий стандарт — утримується 15%, а 85% сплачується автору, якщо, звісно, його твори зареєстровані в авторській агенції.

Кажуть, що за радянських часів це працювало. Я на собі цього аж ніяк не відчув, не отримавши жодної копійки, хоча й тоді у нас було багато «ефірів». У нинішній ситуації мені кажуть, що система «в'яло працює», тож ці виплати останнім часом складали близько 100 гривень на рік. А наприклад, коли ми жили й працювали у Франції і у нас була певна кількість ефірів на радіо й телебаченні, транслювались концерти, використовувались збірки — все підраховувалось, і зрештою тільки за це щомісяця нам виплачувалась сума порядку 1000 доларів — навіть попри відсутність шалених ротацій і продажів. Відомий артист на Заході 80–90% свого прибутку має якраз із цих авторських виплат.

Кумовство понад усе
Можливо, хтось і отримує щось близьке до реальності в Україні, наприклад, у Спілці композиторів. Але я за природою — альтернативний артист, і у мене немає, скажімо, продюсера, який би ходив і всіх скрізь «довбав». Не знаю, може, дехто з естрадників отримує свої авторські, тому що за ними стоять відповідні структури шоу-бізнесу. Але для мене ця система не підходить, тому що тут всі лобіювання відбуваються на рівні кумовства. У Франції зрозуміло — демократичне суспільство, я підписав контракт, затвердив свої твори, і виплати приходять мені автоматично. Там свій мозок цим не завантажуєш, а займаєшся піснею.

Вигідний контракт
У 1996 році, щойно приїхавши з Франції, ми підписали з «Гала Рекордз» контракт, який передбачав випуск трьох альбомів. Це був нормальний типовий європейський контракт. Нам мали сплачувати досить пристойний «роялті», тобто відсоток прибутку з продажів. Але ж я не знав місцевої ситуації; виявилось, що все йде «по чорному» і офіційно прибутку ніякого немає. На практиці виявилось, що бухгалтерію ніяк не можна перевірити. Принаймні я не робив таких спроб, тому що у мене не було ні юриста, ні потрібних для такої перевірки грошей. Дуже багато було нелегальної продукції з нашими альбомами, і тоді ще не було ніяких засобів для боротьби з підробкою. Зрештою я подав до суду, щоб звільнити свої права.

Страшний суд
Наші інтереси на процесі в Москві представляють Дмитро та Наталія Щербакова, росіяни, які колись навчались у Києві. Адвокати, які допомагають мені в Києві — їхні колишні однокурсники й друзі, запропонували в цій ситуації звернутися саме до них. Свого часу вони виграли велику справу, пов'язану з телеканалом «НТВ». Наш процес тривав багато місяців, і ось два дні тому (24 березня 2004 року. — А.Л.) був дзвінок з Москви й представники повідомили, що першу серію судів ми виграли. Тобто через те, що компанія «Гала Рекордз» не сплачувала нам гроші, наш контракт з нею визнано недійсним.

Таким чином вони заробляли на нас гроші вісім років, а виходили, слава Богу, альбоми, які перебували в Росії на перших позиціях. Скажімо, «Хвилі Амура» продавались краще за Земфіру та «Мумій Тролів». Думаю, що за наші альбоми вони заробили мільйони, а суд ухвалив рішення, що вони мають нам виплатити 3 тисячі доларів, тобто — взагалі копійки.

Певно, це одна сота того, що нам повинні були насправді сплатити. І це сумно, тому що це якраз оборотні кошти. Групі потрібно вкладати гроші і в нові альбоми, і в кліпи тощо. Коли ці гроші не вертаються, неможливо рухатись далі. Весь час їздиш з концертами, заробляєш на кишеню, баян і чай з хлібом — ото й усе.

Перший крок
Я думаю, що інша сторона ще подасть на апеляцію, бо вони зараз просто в шоці. Адже це прецедент, такого ще не було, ніхто з артистів на пострадянському просторі ще не звертався до суду з цього приводу й не вигравав процес.

Паралельно з цією ж компанією судилась група «Ленінград», тому що я запропонував її лідеру Шнуру щось робити, боротися, адже у них була точно така ситуація, що і в нас.

Чесно кажучи, я не сподівався, що ми виграємо. Але це тільки перший крок, я ще навіть не можу користуватися цими правами, тому що треба чекати на апеляцію.

Ціна перемоги
Я не вважаю це Пірровою перемогою й аж ніяк не розчарований. Я просто шокований, що ми справу виграли. Моя позиція полягала в тому, що, можливо, подібні рішення суди ухвалюватимуть в майбутньому, а на сьогоднішній день про це треба говорити, боротися. Для колективу це коштувало немало, але ми пішли на це, аби надалі з інших боків було менше порушень прав. І дійсно, так нахабно пісні «ВВ» вже не використовують і не намагаються брутально обдурити.

Зранку гроші — ввечері стільці
Олег Скрипка Є подальші пропозиції, але лишається все менше й менше довіри, тому що суспільство не має відповідного механізму контролю. Тепер працює проста схема: «зранку гроші, а ввечері — стільці»; береш гроші наперед і в ніякі «роялті» просто не віриш. Коли надаєш комусь свої права, а потім бігаєш за своїми грошима — це дуже важко.

Дике полювання на королів року
На наших FM-станціях взагалі парадоксальна ситуація: українські виконавці самі змушені платити за ротації своїх творів, а не навпаки, як відбувається в усьому світі. Ця схема логічна, але для нас, на жаль, непридатна. Безкоштовно «крутяться» іноземці, переважно — американці й росіяни. Вони далеко, й з них витребувати гроші неможливо. А наші виконавці тут, і виникає штучний блок на український продукт. Я сподіваюсь — тільки по цій причині, а не з українофобських міркувань.

Інший приклад — фестивалі на кшталт «Таврійських ігор». Ясна річ, росіяни безкоштовно грати не будуть. Вони приїжджають за гонорари значно вищі, ніж у себе в Росії. А українцям пропонують виступати безкоштовно. Тобто виконавці обкладені з двох боків — у тебе просять гроші за ефіри, а виступати на подібних заходах ти маєш безкоштовно. Виходить просто варіант «на лоха». А коли у тебе немає ефірів, яким би відомим ти не був, а пропозиції тобі все зменшуються й зменшуються.

Візьмемо «ВВ» і «Любе» або «Бі-2». Нібито в Україні — рівна популярність, а пропозицій значно менше, тому що наші твори звучать в ефірі значно рідше. Можна більше платити за з'яви на телебаченні й відповідно мати більше концертів, але тоді ми перетворимось на таких собі інвесторів телебачення. Для мене це неприйнятно, тим більше, що я наше ТБ не люблю, оскільки воно назагал «гівняне», платити йому я не бачу сенсу.

Отаке замкнене коло виходить. Особливо коли ти вважаєш, що артиста мають крутити за заслугами і якістю, а не за грошима, то подібні стосунки заперечують твоїм принципам. Але я не впевнений, якщо ми захочемо лишатися в цій професійній «тусовці», то зможемо довго стояти осторонь цієї ситуації...

Анатолій ЛУЧКА [02.04.2004],
www.tribuna.com.ua


 
ПУБЛИКАЦИИ
В  Палаці Україна  вперше звучав український джаз
ФОТО
В Палаці Україна вперше звучав український джаз
11.10.2014

3 жовтня Олег Скрипка представив столичній публіці український джаз на сцені Національного Палацу Мистецтв «Україна». Концерт зібрав тисячі прихильників творчості Скрипки. Виступ в столиці дав старт великому туру Джаз-Кабаре Олега Скрипки, що пройде Оперними театрами та великими концертними залами України цієї осені

Відбувся концерт Джаз Кабаре Олега Скрипки
ФОТО
Відбувся концерт Джаз Кабаре Олега Скрипки
03.06.2014

29 травня Caribbean Club був заповнений під зав’язку! Під лозунгом «сьогодні ввечері для Вас – зіграє вишуканий джаз», у вишуканій «кабарешній» залі лунав український джаз 30-х – 40-х років та шалені хіти «ВВ» в неочікуваній джазовій обробці!

Олег Скрипка: «Телебачення не належить українцям»
ИНТЕРВЬЮ
Олег Скрипка: «Телебачення не належить українцям»
19.10.2004

Інтерв'ю за жовтень 2004.

РЕКОМЕНДАЦИИ
No comment
НОВОСТИ
No comment
24.03.2022

No comment

Сергей Михалок спел свою культовую песню Воины света на украинском
НОВОСТИ
Сергей Михалок спел свою культовую песню Воины света на украинском
13.07.2022

Сергей Михалок и группа Ляпис Трубецкой презентовали новый сингл и видеоклип на песню Воїни світла на украинском языке. Перевод песни сделал украинский поэт, активист и волонтер Сергей Жадан