К сожалению, русская версия публикации отсутствует, предлагаем вариант на украинском языке

Рок з молоком #34. No Limits

25.05.2013 · ИнтервьюРок з молоком #34. No Limits

За дуже короткий, на разі, період існування, цей львівський гурт мав нагоду виступати на одній сцені з такими групами, як ТНМК, Скрябін, Роллікс, Sciana (Білорусія), Overhype (Чехія), Pavel Kukiz & Piersi та Maski (Польща). Музиканти зіграли на кількох всеукраїнських та міжнародних фестивалях. Хлопці грають собі поп-рок з альтернативою, радують слухачів, записують дебютний альбом… А один з лідерів «No Limits» Андрій Тарчанин розказав нам про все то детальніше.

Привіт! «No Limits» - молодий гурт, але досить активно щось пишете, виступаєте. А з чого все починалося?

Почалось все з того, що мій найкращий друг, звати його Тарас Осередчук, дав мені до рук гітару. Я цим одразу захопився, почав згодом більше часу приділяти інструменту, це вже в університеті на першому курсі. На другому курсі, звісно ж, в гуртожитку, познайомився з нашим теперішнім вокалістом Андрієм Мицаком. Почали разом грати, щось своє писати, а далі – одне за друге, методом спроб і помилок зібрали гурт.

Ваша назва перекладається як «немає обмежень». Скажіть, а з якими обмеженнями доводилося стикатися у творчому житті?       

В творчому житті, як і в звичайному, доводиться себе в чомусь обмежувати, тому що будь-який наш вибір заставляє нас від чогось відмовитись…

Щодо творчості, то зазвичай намагаємось себе не обмежувати в плані стилів музики, аранжуванні пісень та іншому, а от обмеження дуже жорсткі повинні бути щодо власних амбіцій та его. Взяти прикладом навіть сам колектив – тут необхідний абсолютний паритет. Не можна стояти на своєму в супереч всім іншим тільки тому, що тобі це більше подобається. Загалом обмеження завжди є навіть на тих самих концертах, фестивалях... Не завжди можна потрапити в лайн-ап якогось фесту, якщо ти не досить популярний, відомий і розкручений. Для нас, як для молодого гурту, зараз це і є найбільшим обмеженням. Хочеш виступати – сиди, спам, і набирай голоси в голосуванні по соц. мережах... Як на мене, то це абсурдний спосіб, хоча в організаторів на це свій погляд, мабуть.

Вважаєте себе «неформатом»?   

В залежності від того, що мається на увазі під «неформатом». Це саме по собі дуже неоднозначне і абстрактне поняття. Для когось поп-рок, альтернатива це формат, для шанувальників інших напрямків – це може виявиться неформатом. Взагалі, я вважаю, для старшого покоління, молодь і все, що з нею пов’язано завжди буде в якійсь мірі неформатом. А загалом, на мою думку, ми є досить форматним колективом.  

Що у вас із записами? Коли буде вже студійний альбом?      

Із записами постійні проблеми! Як не одне, то друге.

Ще в вересні минулого року, ми поїхали до Києва записувати перший, дебютний альбом, і досі нічого не маємо. Витратили купу часу для роботи в студії, коштів, зіпсованих нервів... Річ в тому, що після того, як ми приїхали із столиці, наш звукорежисер виявив серйозну проблему в самих записах. Більше половини матеріалу неможливо опрацювати, а решта – годиться, хіба, на демки. Записувались, можна сказати, на дурно, ще й поспішали, і така неприємніс ть вийшла. Переконались, що скупий платить двічі.

Тепер пишемось у Львові, повільними темпами, але якісно. Якби знали раніше, що з «київських» записів нічого не вийде, то почали б все раніше.

Коли буде альбом – тепер це вже фінансове питання…                  

Ви часто даєте концерти? Як можете охарактеризувати свою аудиторію?           

Останнім часом з концертами дещо скрутно, але 1-2 на місяць буває. Щодо аудиторії, то вона є досить широкою. Левова частка слухачів – це молодь. А загалом – це люди віком, мабуть, від 15-16 до 30, а часом, навіть, і більше. Намагаємось охопити своєю музикою велику кількість слухачів, так би мовити, без обмежень.       

А не було такого, що, наприклад, ідете по вулиці, і чуєте, як хтось грає ваші пісні під гітару? Самі як ставитесь до того, аби грати імпровізовані вуличні концерти?              

Такого, щоб хтось грав на гітарі на вулиці, не було. Хіба що, друзі. Правда, було таке, що почув, як якась дівчина слухала одну з наших пісень. Я стояв поруч, але вона мене не впізнала, мабуть, не знала, як я виглядаю:)

Щодо імпровізованих вуличних концертів, то ми обома руками «за»! Правда, руки якось до того не доходять. У Львові таке, взагалі-то, часто практикуються. Зустріти музикантів на одній з лавочок Площі Ринок – це не новина. Чесно, дуже надіюсь, що і гурт No Limits буде таке практикувати.

А з ким би хотіли пограти на одній сцені, чи записатись?     

Таких гуртів чимало. Наприклад, Антитіла, Друга ріка, ВВ, Тартак, ОЕ... Цей список можна продовжувати до безкінечності. Завжди виступ на одній сцені з відомими гуртами чи виконавцями дозволяє якимось чином розширити свої межі розуміння та уявлень щодо музики, роботи на сцені. А робота з ними, та ще й в студії, взагалі фантастика, мабуть ( ще не доводилось)… Крім всього іншого, підтримувати, навіть, контакт з відомими музикантами це корисно. Завжди отримати пораду чи підтримку не завадить жодним початківцям.            

Перейдемо безпосередньо до пісень. Чому ви записали синглом (в студії) саме пісню «Різдвяна»? Вона отримала ротацію на ФМ-станціях?          

Синглом, бо така пісня, можна сказати, є сезонною. Написалась вона несподівано і швидко. Записалась так само. На все пішло, раптом, тиждень, і ще тиждень – на мастеринг і зведення. Про внесення її до альбому навіть і мова не йшлась. Одразу ж, причому, й одноголосно, було вирішено записати її, як сингл. Вона потрапила в ротацію на одну з Львівських радіостанцій, навіть, здається, була в якомусь із чартів. Насправді, слухачі дзвонили і самі її замовляли.

А чекати наступного студійного творіння ще довго?              

Чекати мабуть кілька днів. Зараз допрацьовується пісня під назвою «Ми ті, хто ми є». Власне, і альбом буде носити ту ж назву. Взагалі, намагаємось хоча б раз в місяць їздити на студію, і щось записувати.     

А що з часом? Чим ще займаєтеся окрім гурту?            

Не дуже скрутно. Майже завжди знаходимо час для репетицій, запису чи, навіть, просто зустрітись або зібратись в мене вдома та щось пограти. Окрім музики, звісно ж, доводиться працювати. А от наш вокаліст ще навчається в університеті на останньому курсі.     

Серед тих пісень, що маєте, є якісь улюблені? Особливі для вас?  

Зазвичай кожна нова пісня стає улюбленою на деякий час, потім з’являється нова і… також стає улюбленою. А взагалі, мабуть, в кожного гурту пісні діляться на якісь категорії. Якісь є улюбленими, якісь посередніми, а ще інші діляться на фестивальні і клубні. В нас так і є. Кожна пісня є в якійсь мірі особливою. В кожної своя історія і асоціації, спогади про те, як вона творилась, навіть на репетиції.          

А особисто тобі, які за духом ближчі пісні: балади чи енергійні, драйвові?         

Спершу я більше тягнувся до ліричних пісень. Останні мої пісні вже є доволі драйвовими та енергійними. Хоча, деколи вдається писати ту ж саму лірику.

А що надихає найбільше? Коли, взагалі, пишуться пісні?     

Вони виникають на рівному місці. Лозунг на біл борді, фраза з фільму, або, навіть, почуєш щось від когось у громадському транспорті. Будь що може стати поштовхом до написання пісні, дуже часто навіть власні життєві обставини. Особисто мені найлегше пишеться вечором або вночі і, однозначно, наодинці.            

Щось ми про аудіматеріал говоримо, а про відео забули! Кліпи будете знімати найближчим часом?

Дуже хотілося б... Знову ж таки – фінансове питання. Якщо вже знімати відео, то воно повинно бути якісним і форматним для телебачення. Не хочеться повторити невдалу практику багатьох гуртів і знімати «дешево та сердито». В нас є пісня, на яку хочемо зняти відео, є ідея. Проте, нема коштів на якісну роботу.

Нажаль, як всі вже і так знають і розуміють, найбільшою перепоною для розвитку молодих гуртів є власне кошти. Проте, намагаємось докладати зусиль, щоб підназбирати трішки грошенят.              

Як думаєш, чого не вистачає зараз українській музиці?

Українська музика є самодостатньою. В нас є все: хороші і талановиті музиканти, видатні автори та композитори, чудові пісні. Інше поняття – шоу-біз... Як на мене, він зараз є надто «монополізованим».

Якщо, навіть, до прикладу порівняти шоу-біз на Заході, то виконавці усіх напрямків і стилів є однаково популярними і однаково піддаються публічним обговоренням і критиці. На противагу в Україні, наша поп-естрада є в центі уваги, а все інше, таке враження, що в підпіллі. Якщо підвести підсумок, то можна сказати, що українській музиці необхідна революція, якесь перезавантаження і, однозначно, якісні зміни.               

Які плани гурту на літо?   

План простий:  як можна більше фестивалів, перемог у конкурсах, збільшити кількість шанувальників нашої творчості, і популяризація української пісні.         

Побажання читачам порталу від «No Limits»:

Завжди необхідно бути оптимістами, вірити в себе і в найближчих людей. Не створювати для себе жодних обмежень, досягати поставлених цілей. А головне – слухати тільки якісну музику!

Дмитро В.

© Рок.Киев

 
ДОСЬЕ ДИСКОГРАФИЯ
Single
Single
2015
сингл
слушать
Ми ті, хто ми є
Ми ті, хто ми є
2014
альбом
слушать · рецензия
РЕКОМЕНДАЦИИ
No comment
НОВОСТИ
No comment
24.03.2022

No comment

Фронтмены групп The Gitas и O.Torvald – представили общую песню
НОВОСТИ
Фронтмены групп The Gitas и O.Torvald – представили общую песню
02.05.2022

«Досить» – это гимн воинам, которые сейчас защищают украинскую землю и независимость от военной агрессии России