Пристраcть та Опера

3 листопада українські фани отримали чудову нагоду побачити, а що головне - почути, живу легенду у Києві. У якості концертного майданчика був обраний ЦКМ НАУ. Як показав концерт, фанатів Тар'ї більше, ніж місць у цьому залі, тож чимало народу стояло. Зрештою, це навряд чи погіршило враження від концерту.

 Десять років тому в світі важкої музики з’явився гурт, якому судилося перегорнути уявлення про канони металу. Користуючись вже непогано зарекомендованими в рок-музиці прийомами додавання до гурту симфонічного звучання, можливо вперше фронтменом гурту стає оперна співачка Тар’я Турунен. Це був NightWish – гурт, який поєднав у собі ураганний драйв павер-металу, аранжування рівня композиторів-класиків та неймовірні оперні вокальні партії у виконанні.

Нажаль, незважаючи на все зростаючу популярність та визнання світовими меломанами, через зростаючу напруженість всередині гурту Тар’я змушена покинути NightWish і продовжує свою кар’єру, змінивши стилістику на готік-метал. Її сольний альбом «I walk alone» миттєво стає платиновим у рідній країні співачки, Фінляндії, та здобуває чималу популярність у Європі.

Але перейдемо до концерту.

Сцену від залу відділяла величезна біла завіса. П’ятдесят хвилин задумливого споглядання цього дивного атрибуту оформлення сцени - і в залі гасне світло. Перша пісня, повільна… завіса залишається на місці, але освітлення за нею створює силует співачки на білому тлі… аж раптом рев гітари, удар по барабанам, перешкода падає вниз і зал шаліє! П’ятеро музик і Вона… це не передати словами, неймовірне відчуття – бачити ту, під чий голос ти поринав у найказковіші мрії…

Не можу не похвалити звукорежисера, звук був на висоті, кожен інструмент було чудово чутно на загальному тлі. Нагадаю, що крім гітари, басу, барабанів та клавіш, у складі супроводження Тар’ї є віолончеліст, що додало емоційності і готичної атмосфери звуку. Важкі бойовики нового альбому, та старі хіти NighWish: Nemo, Passion And The Opera, Wishmaster гармонійно чергувалися з чудовими піснями з мінімальним супроводженням інструментів – без сумніву, ця частина програми найбільше зачепила серця присутніх – ліричні твори у виконанні сильного чуттєвого вокалу співачки під вогники запальничок були дійсно казковими.

Сама Тар’я довела, що це не вона втратила Найтвіш, а Найтвіш втратив свою візитну картку. Той самий потужний голос, та сама шалена енергія – де ви ще побачите оперну співачку, яка робить гелікоптери хаєром як тільки випаде нагода, стрибає на підборах і при цьому абсолютно не збивається з дихання під час співу! Чотири різні костюми, серед яких було білий плащ з кліпу I Walk Alone та чорна сукня часів Найтвішу вигідно підкреслювали сценічний образ співачки. На мою думку, Тар’я могла б виступати на сцені одна з тим самим шаленим успіхом – таке шоу показує далеко не кожен гурт.

Окремо хочеться відмітити чудову техніку виконання музиками своїх партій. Але більш за все публіці сподобався барабанщик – трюки з паличками під час швидкісних партій, закручене барабанне соло… під час представлення виконавців він отримав таку бурю оплесків, яку крім нього зірвала тільки сама Тар’я.

Вихід на біс з трьома піснями – і приходить розуміння, що казка закінчилася. Але ми чекатимемо продовження – Тар’я обіцяла приїхати знову вже наступного року. І я з впевненістю кажу, що успіх їй гарантовано – це був чудовий вечір і чудове шоу. Чекатимемо на повернення!

* Фото-бонус: Концерт Тарьи в Киеве (автор не з'ясований)

Сашко Гончаров