Рівно о третій дня 8 червня 2007 року розпочався фестиваль «Маzепа-fest». На сцені ПД «Листопад» з'явився Микола Кульчинський - один із ініціаторів і організаторів цього потужного дійства. Шкода, але показ українських фільмів збирає не надто багато публіки, все таки не модний бойовик крутитимуть, а інтелектуальне кіно. Однак зал «Листопада» був більш-менш заповнений і не радувати це не могло.
Після коротких передмов Юрія і Михайла Іллєнків на екрані з'являються перші кадри «Криниці для спраглих». Знятий у 1965 році, цей фільм одразу ж був заборонений ЦК КПУ і підлягав знищенню. З кіностудії його банальним чином викрали - допомагали в цьому монтажниці, що виносили під спідницями плівки з першим фільмом молодого Юрія Іллєнка. Пролежавши 22 роки на полиці, вперше знову був показаний 1986 року і дуже резонував із подіями Чорнобильської катастрофи. Фільм про одвічне шукання істини, своїх коренів, про криницю для тих, хто спраглий по своїй справжній сутності. Побудований суцільно на символіці, знаках, метафорах і постмодерні (вже в ті роки), фільм не може не вражати.
Наступною стрічкою був «Сьомий маршрут». Кіно дуже емоційне, в ньому перетинаються декілька сюжетних ліній. Воно надзвичайно живе, якесь своє. Може тому, що зняте у Києві 90-х років, ще не забудованому висотками, такому справжньому. То що ж це за сьомий маршрут? Це лінія долі маловідомого і геніального поета Данила Притулюка, живої легенди столиці. Від цієї історії віє таємницями, старими фотографіями, дивними співпадіннями і сьомими імпровізованими маршрутами. А ще всюди, якогось біса, розлита стрічками жовта фарба («символ розлуки і печалі») …
На жаль, вечір етнічної музики і бардівської пісні розпочався в театрі, коли демонстрація фільмів ще продовжувалась, але встигнути хотілося навіть на закінчення. Тому після двох непересічних фільмів ми побігли до театру ім. Гоголя. А вже там на нас чекали старі і рідкісні інструменти, старосвітські балади, народні думи, канти і співи. Іван Новобранець, Сергій Захарець, «Хореа Козацька». Остання формація, на чолі з Тарасом Компаніченком, грала зосереджено. Вразило те, що між зачитаним словом і піснями всі в залі мовчали, тиша зависла майже до самого кінця виступу, аж поки не зірвалася злива оплесків. Браво, це було неперевершено!
Автор: Ялина
Фото: Ромко [Suc]
http://www.music.poltava.ua
А ви знаєте, хто така Поліна Віардо? Як відкрилось мені зовсім нещодавно, була вона коханкою Тургенєва. На Маzепа-фесті ж «Поліна Віардо» виявилась молодою (двох місяців від дня створення), але професійною групою...
Саме на час після жнив, на вересень (8-10), був перенесений цьогорічний «Мазепа -фест». Переформатований на мультикультурну акцію, четвертий Мазепа мав на меті об’єднати у ці три дні мистецтво у різних його проявах: кіно, академічна музика, кобзарська традиція, рок.
С 8 по 10 сентября в Полтаве прошёл четвёртый фестиваль «Мазепа-Фест». В этом году фестиваль вместе с датой проведения изменил свой формат. Точнее сказать, не изменил, а дополнил программу предложенных мероприятий. В этом году оргкомитет ввёл, кроме ставших традиционными для события рок-концерта и показа украинских кинолент, День Кобзарства и большой камерный концерт.
Сергей Михалок и группа Ляпис Трубецкой презентовали новый сингл и видеоклип на песню Воїни світла на украинском языке. Перевод песни сделал украинский поэт, активист и волонтер Сергей Жадан