Тотем

Тотем

Справжня нестандартність і оригінальне мислення – риси, що завжди вирізняли незалежну музику. Але не лише ці ознаки привертають нашу увагу до цьогорічного альбому київського проекту Тотем, який є продуктом сольної творчості Володимира Кучинського.

«Ком у горлі» анонсовано як завершальний у немалій дискографії «Тотему», що веде свій відлік від 2004 року. Сам Володимир каже, що ідеї та напрацювання, які він отримав за роки роботи над «Тотемом», неодмінно знайдуть своє місце у музиці групи Ворождень. ( Як перший зі сторонніх осіб, хто вже почув демо-версію альбому «Neue Ordnung», робота над яким зараз триває на їхній студії, можу це підтвердити.)

Це, звісно, зовсім не означає, що «Ком у горлі» чимось поступається своїм попередникам, - навпаки, він відкриває нам нове звучання, досі незнане для «Тотему». Витриманий у стилістиці альтерантивного року/неоромантики/«нової хвилі», він суттєво відрізняється від попередніх альбомів, які мали електронне звучання, останнім часом – техно-індустріального штибу. Інструменти відповідно також переважають «живі», зокрема й барабани, які є ще однією окрасою нового доробку.

«Ком у горлі» подекуди нагадує то деякі альбоми «Ворождня», то навіть «пізній» Dead Faith , що, зрештою, не є дивиною, адже проекти поєднує між собою спільний фронтмен і провідний автор. Однак «Ком у горлі» сподобається і тим, хто досі за ними не слідкував - мелодії цього альбому не можуть залишити байдужими, а порівняти його саунд можна, наприклад, з пізніми дисками Dolphin, ще більш доречні паралелі з The Cure. Однак настрій альбому переважно є далеким від густих сутінок російського генія – якщо спробувати описати його у двох словах, то це меланхолійна романтика, створити яку допомагають поетично майстерні тексти пісень. Усім цим неможливо не перейнятися тим, хто має вуха та мистецьке чуття. До того ж, я не пригадую настільки ж цікавого українського альбому у схожій стилістиці.

Все перераховане результує у велике слухацьке задоволення – попри невелику тривалість диску (трохи більше 33 хвилин). Кожна з 9 пісень відрізняється своєрідністю – «прохідних номерів» тут нема, а от хітів вдосталь (особливо гарними є перший і останній треки). Дістати альбом дуже просто – наразі він вийшов як інтернет-реліз.

Максим Солодовник
(c) rock.kiev.ua