Дух Великого Кому

21.07.2007 · Раритет

10 лютого 1993 року «Кому Вниз» виповнилося п’ять років. Пропонуємо тогочасне інтерв’ю:

О.Э.: Про що думали в день народження гурту, про що згадували?

А.С.: Що?.. Київський рок-клуб зразку 1987-1988 років. Спогади були із ностальгійним присмаком, адже тоді відбувся наш перший публічний виступ. Згадаймо такі команди як «Едем», «Квартира 50», «ВВ», «Загублений світ»; атмосферу, що панувала тоді, друзів, котрі нам допомагали.

О.Є.: На якому витку «Кому Вниз» перебуває нині?

А.С.: Ми - гурт консервативний. У тому розумінні, що не змінюємо напрямку, який вже давно визначений. Може мінявся звук, стиль, але головна лінія, спрямована на нонконформізм, внутрішню чесність перед собою – залишається. Існують команди, які відходять від проблем, пристосовуючись до публіки, зраджують собі. Це не наше.

О.Є.: Був час, коли Кому Вниз пов’язували з панк-роком. Я сам дотримувався погляду, що ваша музик містить елементи неортодоксальної естетики панку.

А.С.: Деякі наші ранні речі містять елемент «розрухи», мають такий собі розбишацький характер. Але це все – лише реакція на тогочасний лад. І не більше. Нині цей лад уже змінився, відбулася переоцінка цінностей. Водночас змінилась музика. Змінилася в бік традиційно-виваженого мейнстріму.

О.Є.: Чого, на ваш погляд, бракує в репертуарі «Кому Вниз»?

А.С.: Бракує - не те слово. Страшенно хотілося створювати речі такого пронизливо-просвітленого плану, які б дарували надію, знімали б з душі гидотну оману сьогоденного бруду. Хотілося б створити містерію, яка була поетичною і духовною водночас. Взагалі, треба більше експериментувати, шукати нове, несподіване, на жаль, на все це бракує часу.

О.Є.: Часто закидають, що ви, мовляв, кон’юнктурники, експлуатуєте тему національного відродження в Україні і тим заробляєте собі на життя…

А.С.: …І що нас із тельбухами купив Рух, а закордонні націоналісти підтримують своїми «зеленими». Що тут сказати? Деякі наші речі, як-то «Суботів», «Ельдорадо», «Розрита могила» - це осмислення трагедії, це – вирок тоталітарній комуністичній системі. Якщо ми щось і експлуатуємо, то, напевно, власні душі. Щодо національного відродження, то ми були раді вкласти в це, бодай частку душі. Але ми проти шароварної революції.

О.Є.: 1991 і 1992 роки минули для вас під знаком кінематографа. Ви багато знімалися, рідко виступали, а на репетиції взагалі випадали лічені години.

А.С.: Наш минулорічний досвід роботи в кінематографі добряче поламав репетиційний режим. Виявилося, що вміємо переключатися. Знімальний майданчик, студія звукозапису, концерт, репетиція, гастролі – усе перебігає строкатою стрічкою перед очима. Кінодосвід має два боки. Негативний – несмак кіношників, їхній «невруб» в інші жанри. Позитивний бік – призвичаїлися до камери.

О.Є.: «Іван та кобила», «Натурник», «Кому – вгору, кому – вниз» - ці стрічки з’являться, напевно, скоро. Яка ваша участь в них?

А.С.: У фільмі «Натурник» я виконував головну роль а в «Івані та кобилі» музиканти «Кому Вниз» - рекетири. Приємно було працювати над стрічкою «Українці, ми врятовані!». Там чотири наші пісні, серед них – «До Ослов’яненка» та «Суботів».

 

АУТ №10, 1994 рік

Ви пам’ятаєте часи, коли «Суботів» підіймав з місць будь-який зал – чи то 300, чи то 30 тисяч глядачів? Це було, було. І суворий чорно-білий напівцивільний, напівмілітарний образ команди закарбувався в свідомості багатьох. Концерт «Кому Вниз» - то, як гарно зрежисований культовий ритуал вигнання нечистого, а може – вигнання нечисті з захаращеного, замутнілого мозоку. «Кому Вниз» - один з не багатьох гуртів із виразним чоловічим першоджерелом. Лірика «Кому Вниз» - мужня, без рюмсання і сопель. Стилістичний різнобій – від гарду до психоделіки й арт-року – тримався купи, бо нанизувався як на нитку – на поставу й голос фронтмена, лідера гурту Андрія Середи.

Ця київська формація прославилася студійною епопеєю – вже рік гурт записує новий альбом, матеріал якого частково висвічувався мас-медіа, але кінцевого результату ніхто не чув. Вони вміють інтригувати, вміють вчасно з’явитися на поверхні – як це було на фестивалі «Нові зірки старого року», і раптово зникнути. Якимось дивом Дух Великого Кому продовжує жити і бентежити нас. Він залишається яким був – гонорливим, незламним та… іронічним. Носії цього духу – хлопці з «Кому Вниз» днями завітали до «АУТ»у і перше наше питання торкнулося довгоочікуваної роботи, а саме нового альбому.

А.С.: Так довго альбом писався через усілякі технічні негаразди, а головне тому, що «Кому Вниз» нарешті вирішили зробити саме такий запис, який би задовольняв нас.

О.Є.: А тепер докладніше про самий альбом. Конкретно про речі, які він містить, про концепцію.

А.С.: Рівно двадцять пісень. Вісімдесят хвилин звучання. Серед них – шість старих речей, записаних ще «Кобзою». Власне – це найдорожчі для нас пісні. Так би мовити – біг гітс. Тут «Суботів», «Розрита могила», «Швачка», «Гей, долиною». До речі: «Кобза», дізнавшись, що ми робимо альбом, швиденько видрукувала стару касету…

О.Є.: Раніше альбом був заявлений під назвою «Кровосуміш», але нині щось змінилося. Чи не так?

А.С.: Мі відмовились від тієї назви. Бо «Кровосуміш» як поняття – це калька російська. А ми мали на увазі поняття інцесту. Тому звернулися до латинського терміну, «IN KASTUS», тобто, максимально наблизились до першоджерел. Стосовно нових речей – майже всюди наші тексти. Деякі з них вже звучали. Такі як «Сію Рай» - присвячена такій постаті як Іоан Богослав і має на меті відновити пошану до святих, як до великої духовної та фізичної сили. Ще є речі «Щодня вона іде на зустріч» та «Подих». Це більш прості жанрові пісеньки. «Косар обрієм» - пісня, яка повертає до старого національного циклу і присвячується особі Гетьмана Мазепи. А взагалі, ми намагалися зробити такий альбом , який би сприймало найширше коло людей.

О.Є.: А з боку, власне, музики, що саме домінує в цій роботі?
Вячеслав Макаров (гітара): Кожна річ має власні структуру, тільки їй притаманну. А загалом цей альбом музично завантажений. Але той вантаж із знаком плюс.

О.Є.: Те що я чув – то рок-мейнстрім, всесвітній мейнстрим з поправочкою на Дух Кому.

В.М.: Ні, ні. То не так однозначно. Є абсолютно нетипові моменти для нас. Є цілий багаж нових ідей, як музичних так і поетичних. Є купа партій, які довго ми вивіряли, шукали відповідні ніші в звуковій тканині.

А.С.: Самий процес відбору й запису нагадує змагання людей «Кому Вниз» за власні ідеї. Творче відстоювання своєї лінії дає в сумі таку суміш як «IN KASTUS»

О.Є.: На якій стадії ви перебуваєте зараз?

А.С.: На завершальній. Себто, ми вирівнюємо зараз загальний саунд до певного рівня, до, так би мовити, золотої середини.

О.Є.: Отже, ми можемо говорити про шляхи реалізації цієї роботи. Ось тут я передаю слово продюсеру гурту Володимиру Збродському.

В.З.: Ми плануємо презентацію альбому, яка відбудеться на початку нового року. Вже дістали згоду від Сергія Проскурні, як режисера презентаційного шоу. Альбом буде видано на двох носіях – на касеті та на компакт-диску. Кількість накладу залежить від фінансових можливостей, тобто альбом друкуватиметься партіями до 5 тисяч касет.

О.Є.: «Кому Вниз» дуже рідко з’являється живцем. Це пов’язано з тим, що концерт, як такий, не окуповується, чи є інші причини?

А.С.: Нам не подобаються солянки, тобто збірні концерти. Ми прагнемо виступати соло, або в тандемі з іншим гуртом. Але останнім часом ми свідомо не граємо. Чекаємо на вихід касети.

О.Є.: Чи зазнає змін імідж гурту – суворий, гоноровий?

А.С.: У головному ми не змінюємося. Йдеться про принципові речі. Інша справа, що є більш спокійне, врівноважене сприйняття якихось негараздів. Емоційний спектр є ширший, а це, власне, той музичний дух, який коригує наш сценічний імідж.

В.М.: Виходячи з нової роботи, я можу сказати, що для нас це – великий етап, такий собі Рубікон, за яким – я відчуваю інтуїтивно – нас чекає великий творчий стрибок.

А.С.: Ми спромоглися зараз закумулювати свій потенціал – той старий, вже призабутий і усе нове, що дає день нинішній. Якщо вдатися до термінів, то наш новий напрямок ми визнаємо як суміш романтизму, філософії і містицизму.

Дух Великого Кому, як бачимо, не вмер. «Кому Вниз» уникають попсової косметики, мімікрії ті пристосуванства. Які вони нині – ми побачимо вже в січні.

Олександр Євтушенко (АУТ, №10, 1994)


 
ПУБЛІКАЦІЇ
Андрій Середа з «Кому вниз»: про спів німецькою і німецький «гітарний драйв»
ІНТЕРВ'Ю
Андрій Середа з «Кому вниз»: про спів німецькою і німецький «гітарний драйв»
13.09.2007

Шанувальники українського гурту «Кому вниз» вже дуже довго чекають на появу нового альбому. У розмові з «Німецькою хвилею» лідер «Кому вниз» Андрій Середа запевнив, що нині музиканти працюють над новинкою, але й повідомив, що вже незабаром вийде компакт-сингл, серед пісень якого є одна пісня німецькою мовою.

Кому ВниZ – начало начал
ІНТЕРВ'Ю
Кому ВниZ – начало начал
09.07.2007

Эксклюзивное интервью продюсера группы Сергея Степаненко спец. кору рок-газеты «Премьера» (Херсон).

Андрій Середа: Попса — це просто заробіток, який прикривають примітивною музикою
ІНТЕРВ'Ю
Андрій Середа: Попса — це просто заробіток, який прикривають примітивною музикою
18.01.2006

І за допомогою цього людей просто дурять, стверджуючи, що це теж музика.І за допомогою цього людей просто дурять, стверджуючи, що це теж музика.

ДОСЬЄ ДИСКОГРАФІЯ
IDEM
IDEM
2345
альбом
слухати
Live !FESTrepublic
Live !FESTrepublic
2018
альбом
слухати · рецензія
4
4
2014
альбом
слухати · рецензія
Ab ovo usque ad mala
Ab ovo usque ad mala
2007
альбом
слухати
Марш артилеріїКЛІП
Марш артилерії · 2022
22 тис. переглядів
Нестор (присвячено Азову)LIVE
Tustanen pskademaКЛІП
Tustanen pskadema · 2021
26 тис. переглядів
РЕКОМЕНДАЦІЇ
No comment
НОВИНИ
No comment
24.03.2022

No comment

Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
НОВИНИ
Фронтмени гуртів The Gitas та O.Torvald – презентували спільну пісню
02.05.2022

«Досить» – це гімн воїнам, які зараз захищають українську землю та незалежність від воєнної агресії Росії